Повернутися до звичайного режиму

/Files/images/bbloteka/календар.jpg

Календар знаменних і пам’ятних дат
листопад 2023

1 листопада – День народження Європейського Союзу (Дата заснування ЄС)

Утворення Євросоюзу відбулося 7 лютого 1992 року після укладання Маастрихтського договору. Проте офіційно договір почав діяти лише 1 листопада 1993. Відомо, що одним із перших, хто оголосив ідею об’єднання країн на рівних умовах у 1851 році, був Віктор Гюго. Європейський Союз – союз держав-членів Європейських Спільнот, об’єднаних на принципах свободи.

1 листопада – 165 років від дня народження Людвіга Оттовича Струве (1858 – 1920), астронома, педагога, директора Астрономічної обсерваторії Харківського університету (1898 – 1917)

Л. О. Струве – професор Харківського університету з 1898 року. Основні його наукові праці присвячені визначенню положень зірок, вивченню їхніх рухів і сонячної системи. Читав лекції за різними напрямами астрономії, вищої геодезії та математики. З 1912 року – декан фізико-математичного факультету. Зробив значний внесок у розбудову та становлення астрономічної обсерваторії Харківського університету, формування її повноцінного наукового колективу.

2 листопада – 100 років від дня народження Дмитра Венедиктовича Чепура (1923 – 1983), українського вченого, ректора Ужгородського державного університету

Д. В. Чепур – видатний, заслужений учений, професор, визначний організатор науки й освіти на Закарпатті, засновник наукової школи з розвитку фізики й технології складних напівпровідникових матеріалів, знаної в науковому світі. Саме під його керівництвом університет став провідним науковим і освітнім закладом України. Він започаткував славу вишу як визначного науково-педагогічного центру.

3 листопада – 125 років від дня народження Дмитра Никаноровича Фальківського (1898 – 1934), українського поета, прозаїка, перекладача, сценариста, представника розстріляного відродження

Д. Н. Фальківський (справжнє прізвище Левчук) – член літературної групи «Ланка», автор слів пісні «Очерет мені був за колиску», що стала своєрідним гімном поліщуків, а також збірок поезій «Обрії» (1927), «На пожарищі» (1928), «Полісся» (1931), поеми «Чабан» (1925). Його ліричні твори – сповідь молодої людини, яка побачила безглуздість жертв і навіки залишилася з комплексом провини й туги за чистою первісністю природи. Творча спадщина письменника – це й нариси, оповідання, кіносценарії, переклади.

4 листопада – 135 років від дня народження Якова Андрійовича Мамонтова (1888 – 1940), українського письменника, театрознавця

Яків Мамонтів – засновник художньо-дидактичного методу в навчально[1]виховному процесі, засобами якого є художнє слово, музика, малюнок і особливо театр; творець власної класифікації педагогічних напрямів («Хрестоматія сучасних педагогічних течій»), основоположник системного підходу до аналізу педагогічних явищ в українській педагогіці. Викладав в Українському НДІ педагогіки, Педагогічних курсів імені Г. С. Сковороди, Харківському музично-драматичному інституті, Харківському інституті народної освіти педагогіку й мистецтвознавство на факультеті соціального виховання (організував при інституті театральну студію, писав для неї п’єси, робив інсценівки). Захистив кандидатську дисертацію «Проблема естетичного виховання» на здобуття вченого ступеня кандидата наук. Автор багатьох п’єс: «Веселий хам» (1921), «Над безоднею» (1922), «Ave Maria», «Коли народ визволяється» («Колнарвиз»,1924), «До третіх півнів» (1925), «Батальйон мертвих» (1926), «Княжна Вікторія» (1928), «Гетьманщина» (1930 – 1939). Для дітей написав п’єси «Хо» (за М. Коцюбинським), «Солом’яний дід». Відомими є його кіносценарії «Земля українська», «Мурований міст», «Манька з Вовчих ярів», «Архітектор Шалько», лібрето опер «Золотий обруч» Бориса Лятошинського (за повістю «Захар Беркут» Івана Франка), «Гайдамаки» (за однойменним твором Тараса Шевченка). Автор праць з історії та теорії драми, полемічних статей про шляхи розвитку українського театру (зібрані в книзі «Театральна публіцистика» (1967). Основною працею життя Мамонтова вважають монографію «Сучасні проблеми педагогічної творчості», у якій він зазначає, що вчитель має бути педагогом-митцем. У праці «Право держави і право дитини» він пише про необхідність індивідуального розвитку кожного учня. Ці його педагогічні погляди актуальні й у сьогоденні.

6 листопада – Міжнародний день запобігання експлуатації довкілля під час війни та збройних конфліктів (International Day for Preventing the Exploitation of the Environment in War and Armed Conflict)

Цей день установлений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН (від 5.11.2001 A/RES/56/4), оскільки шкода, заподіяна довкіллю під час збройних конфліктів, призводить до погіршення стану екосистем і природних ресурсів. Війна, якими б не були її причини, приносить невимовні жахи для цивільного населення, може протягом лічених хвилин знищити те, що іноді було створено цілими поколіннями. В Україні під час війни суттєво постраждав стан навколишнього середовища: заміновані території, токсичні залишки від ракет і снарядів, затоплення від підриву дамби, зруйновані заповідники, природні середовища існування тварин. Тому для нашої країни цей Міжнародний день набув нового, особливо важливого значення.

7 листопада – 110 років від дня народження Альбера Камю (1913 – 1960), французького романіста, публіциста, філософа

Альбер Камю відомий як розробник ідеї так званого «абсурду філософії», один із лідерів філософсько-мистецького напряму екзистенціалізму. Автор філософських есе «Міф про Сізіфа», «Бунтівна людина», драми «Калігула», роману-притчі «Чума». Лауреат Нобелівської премії з літератури (1957 рік).

9 листопада – Міжнародний день боротьби проти фашизму, расизму та антисемітизму

У 1938 році в ніч із 9 на 10 листопада на території Німеччини почався масовий єврейський погром, що отримав назву «Кришталева ніч», або «Ніч розбитих вітрин». Саме він поклав початок Холокосту – масовому насильству щодо євреїв, керованого нацистською державною владою Третього Рейху.

9 листопада – Всесвітній день якості

Це свято було започатковано з ініціативи Європейської організації якості та підтримане ООН. Відзначається в багатьох країнах світу щорічно, у другий четвер листопада, починаючи з 1990 року.

Мета цього Всесвітнього дня – звернути увагу суспільства на неналежну якість багатьох товарів, які є шкідливими не тільки для навколишнього середовища, а й для організму людини, закликати до її підвищення. Проблема якості – одна з найважливіших проблем в економіці провідних країн світу.

10 листопада – Всесвітній день молоді

Всесвітній день молоді святкують на честь заснування 10 листопада 1945 року в Лондоні Всесвітньої федерації демократичної молоді, яка є центром міжнародного демократичного молодіжного руху, що об’єднує молодь незалежно від політичних і релігійних поглядів, расової та національної належності.

10 листопада – Всесвітній день науки в ім’я миру та розвитку

На загальній конференції міжнародної організації ЮНЕСКО, що проходила у 2001 році, було прийнято рішення офіційно запровадити «Всесвітній день науки в ім’я миру та розвитку», який щорічно відзначається 10 листопада. Покликання його:

· підвищити поінформованість громадськості про роль науки для мирного та сталого розвитку громад;

· заохочувати національну й міжнародну солідарність в інтересах спільного використання наукових досягнень різними країнами; · відновити національну й міжнародну прихильність до використання науки на благо суспільства;

· привернути увагу до викликів часу, що стосуються науки, а також збільшити підтримку наукової діяльності.

В Україні День науки відзначають третьої суботи травня.

10 листопада – 540 років від дня народження Мартіна Лютера (1483 – 1546), німецького богослова, філософа Мартін Лютер відомий як професор теології, викладач Віттенберзького університету, ініціатор Реформації, основоположник лютеранства, реформатор освіти, мови, музики, поширювач грамотності серед населення, прихильник обов’язкової освіти для дітей, створення народних шкіл.

16 листопада – Міжнародний день толерантності

Міжнародний день терпимості (толерантності) запроваджено в 1995 році за рішенням ЮНЕСКО з нагоди 50-річного ювілею цієї організації. 16 листопада держави-члени ухвалили Декларацію принципів терпимості, у якій ідеться про рівність усіх людей. Закріплено ці принципи в Загальній декларації прав людини, що проголошує неприйняття всіх форм дискримінації, недопущення геноциду та покарання за нього .У 1997 році ООН також вирішила святкувати цей день, посилаючись на власний Устав. ЮНЕСКО пропонує відзначати День толерантності в школах і вищих навчальних закладах усіх країн-членів ООН, щоб навчити дітей поважати інших і водночас висловлювати свою думку та захищати власну позицію.

16 листопада – Всесвітній день філософії

Щороку в третій четвер листопада, починаючи з 2002 року, за регламентом ЮНЕСКО, відзначався Міжнародний день філософії. Всесвітній день філософії (World Philosophi Day) був проголошений на 33-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у 2005 році. Святкують його вже понад 80 країн світу, зокрема в Україні – з 2006 року, коли вперше 16 листопада в Київському університеті був проведений міжнародний науковий симпозіум, присвячений цьому дню.

Головна його мета – знайти спільну платформу для обговорення глобальних соціокультурних перетворень, долучити людство до багатовікової філософської спадщини, стимулювати публічні дебати мислителів до викликів, що постають перед соціумом сьогодні, сприяти створенню суспільства, у якому дотримуються принципів терпимості та поваги. У цей день бажано поміркувати над словами першого українського філософа Г. С. Сковороди: «Філософія, або любов до мудрості, скеровує усе коло дій своїх до тієї мети, щоб дати життя духу нашому, благородство серцю, світлість думкам, як голові всього».

16 листопада – День працівників радіо, телебачення та зв’язку

Це професійне свято України встановлено в 1994 році. Відзначається щорічно 16 листопада. Саме цього дня 1924 року в Харкові вийшла в ефір перша передача Українського радіо.

17 листопада – Міжнародний день студентів

Міжнародна Рада Студентів на своїх зборах 1941 року в Лондоні прийняла заяву, у якій день 17 листопада в пам’ять про масове насилля над чеськими студентами в Празі в 1939 році було оголошено Міжнародним днем студентів. У 2010 році цю дату було внесено в перелік офіційних свят ООН. Це свято молодості, жаги до життя та великих звершень, адже саме студентство в усі часи в усіх країнах було активною, подекуди радикальною, рушійною силою, яка могла змінювати державний лад і здійснювати революцію. Для багатьох, хто навчається в коледжах, гімназіях, університетах, World Student Day – це можливість узяти участь у співпраці студентів різних країн.

17 листопада – 235 років від дня народження Михайла Семеновича Щепкіна (1788 – 1863), драматичного актора, співака (бас)

Сценічну діяльність у Харкові талановитий актор почав із 1816 року в театральній трупі Штейна та Калиновського, де швидко здобув визнання; 1813 – 1821 роки – актор Полтавського вільного театру, керованого Іваном Котляревським, який разом з іншими допоміг викупити М. Щепкіна з кріпацтва. На українській сцені він перший Виборний і Чупрун у п’єсах Івана Котляревського «Наталка[1]Полтавка» та «Москаль-Чарівник», що залишилися найкращими в його репертуарі. М. С. Щепкін був приятелем Тараса Шевченка й саме на його честь ставив «Москаля-Чарівника» (1857). А Тарас Шевченко подарував йому свій автопортрет і присвятив поему «Неофіти» (1857) і вірші «Заворожи мені, волхве» та «Чигрине, Чигрине» (1844). Зберігся портрет Щепкіна, написаний Шевченком 1858 року. Великий майстер сцени перший заклав основи теорії та практики сценічного реалізму, «театру переживання», перевтілення в сценічний образ. Сутність його методу – відтворення правди життя, художнє осмислення та розкриття її внутрішнього змісту. Здібними учнями й талановитими послідовниками Михайла Щепкіна на українській сцені були Марко Кропивницький, Марія Заньковецька, Микола Садовський, Панас Саксаганський.

17 листопада – 115 років від дня народження Григорія Порфировича Кочура (1908 –1994), українського поета, перекладача, літературознавця, шістдесятника

Григорій Кочур відомий як викладач Тираспільського та Вінницького педагогічних інститутів, громадський діяч, автор наукових літературознавчих досліджень: «Штрихи до портрета Максима Рильського», «Шекспір на Україні», «Данте в українській літературі».

Лауреат премій імені М. Рильського та імені Т. Шевченка за перекладацьку діяльність, Національної премії України імені Тараса. Шевченка в галузі літератури. Нагороджений медаллю Наукового товариства імені М. Грушевського.

19 листопада – Міжнародний чоловічий день (International Men`s Day) Цей Міжнародний день визнано офіційним святом у більш ніж 50-ти країнах світу. Ідея святкування Міжнародного дня чоловіків отримала підтримку з боку організацій ООН, ЮНЕСКО та інших країн. Це нагода відзначити досягнення та внески юнаків і чоловіків, зокрема в розвиток нації, суспільства, громади, сім’ї, шлюбу та догляду за дітьми.

19 листопада – 190 років від дня народження Вільгельма Дільтея (1833 – 1911), німецького історика культури, філософа, психолога

Вільгельм Дільтей – один із провідних теоретиків «філософії життя» та герменевтики, представник німецької школи «історії ідей», основоположник ідеї існування двох психологічних наук: гуманістичної як варіанта описової та когнітивної як варіанта «пояснювальної» психології. Автор праць з історії християнства, філософії, німецького Просвітництва, літератури, музики, педагогіки.

20 листопада – Всесвітній день дитини (A/RES/836 (IX))

Всесвітній день дитини – свято взаєморозуміння та підтримки діяльності, спрямованої на забезпечення благополуччя дітей у всьому світі. Цього дня 1959 року Генеральна Асамблея ООН прийняла Декларацію прав дитини, а 20 листопада 1989 року – Конвенцію про їх права, яка визначила, що дітям для повноцінного розвитку й щасливого життя необхідно рости в сім’ї, атмосфері любові, підтримки та взаєморозуміння.

25 листопада – Міжнародний день усунення насильства проти жінок

Цей Міжнародний день, установлений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН (A/RES/54/134), відзначається щорічно 25 листопада. Мета його – підвищити обізнаність широкої громадськості про системне насильство проти жінок усього світу: зґвалтування, домашнє насильство, убивства, проблеми, які часто є прихованими, замовчуваними.

25 листопада – День пам’яті жертв голодоморів. Всеукраїнська акція «Запали свічку»

Цей щорічний національний пам’ятний день в Україні припадає на четверту суботу листопада. Традиційно в цей день о 16.00 пам’ять про жертви Голодомору вшановують хвилиною мовчання, після чого відбувається акція «Запали свічку», у рамках якої запалені свічки несуть до пам’ятників жертвам. Також можна брати участь в акції, якщо запалити свічку та виставити її у вікнах своїх будинків. Більш детальну інформацію до Дня пам’яті жертв голодоморів буде представлено на сайті КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти» в розділі «Бібліотека».

25 листопада – 245 років від дня народження Джозефа Ланкастера (1778 – 1838), англійського педагога

Джозеф Ланкастер – новатор державної освіти, один із основоположників системи взаємного навчання (Белл-Ланкастерська система), за якої учні, що добре навчаються, є помічниками вчителя, ведуть заняття з рештою учнів. Розробив і пропагував систему моніторингу початкової освіти, виходячи з економії та ефективності, організовував школи для бідних дітей, нові великі початкові школи для хлопчиків і дівчаток та інтернату, де мріяв запровадити свій метод у середній освіті й об’єднати навчання з виробничою працею. Автор праці «Удосконалення освіти трудящих класів суспільства...», у якій виклав методику взаємного навчання.

25 листопада – 185 років від дня народження Івана Семеновича Нечуя[1]Левицького (1838 – 1918), українського письменника, етнографа, педагога

Іван Нечуй-Левицький був прихильником розвитку національної школи в Україні; викладав у Полтавській духовній семінарії, гімназіях Каліша, Седлеця та Кишинева. Відомий як член Південно-Західного відділу географічного товариства, НТШ у Львові; автор підручника «Граматика української мови (у 2 ч.), статей із педагогіки «Школа повинна бути національна», «Педагогічна проява в народній школі», роману «Князь Єремія Вишневецький», історичної драми «Маруся Богуславка», повістей «Микола Джеря», «Кайдашева сім’я», «Старосвітські батюшки та матушки», які й нині залишаються серед найкращих творінь української літератури.

27 листопада – 160 років від дня народження Ольги Юліанівни Кобилянської (1863 – 1942), української письменниці, громадсько-культурної діячки

Ольга Кобилянська – рання буковинська феміністка, близька подруга й соратниця Лесі Українки, представниця нової соціально-психологічної школи в українській літературі кінця ХІХ – початку ХХ ст., організатор «Товариства руських жінок на Буковині». Авторка творів про соціальне й суспільне буття, проблеми буковинського села та українського жіноцтва: повістей «Людина», «Царівна», «Земля», «У неділю рано зілля копала»; оповідань «Вовчиха», «Лісова мати», «Не смійтесь». Вона є однією з найважливіших постатей раннього модернізму в українській літературі.

27 листопада – 115 років від дня народження Володимира-Михайла Осиповича Яніва (1908 – 1991), українського психолога, громадсько-політичного діяча

Володимир-Михайло Янів є автором численних наукових праць із психології, української етнопсихології, історії та соціології, серії історико-біографічних нарисів і спогадів про визначних діячів України, статей до «Енциклопедії українознавства». Також у його творчій спадщині є мистецтвознавчі есеї, подорожні репортажі, поетичні збірки: «Сонце й ґрати» (1941), «Листопадові фрагменти» (1946), «Шляхи» (1951) та «Життя» (1975, нагорода Української літературної фундації імені Івана Франка, 1978). Вірш Яніва «Зоріла золота заграва» про героїв Крут став гімном української націоналістичної молоді.

29 листопада – 245 років від дня народження Григорія Федоровича Квітки[1]Основ’яненка (1778 – 1843), українського письменника, громадсько-культурного діяча

Г. Ф. Квітка-Основ’яненко відомий як член Товариства наук при Харківському університеті, член-кореспондент Міністерства внутрішніх справ, суддя Харківського совісного суду та голова Палати карного суду, один із засновників і директор професійного театру в Харкові, фундатор Інституту шляхетних дівчат, публічної бібліотеки, співвидавець журналу «Український вісник», ініціатор видання альманахів «Ранкова зірка» й «Молодик». Григорій Квітка-Основ’яненко – перший класик художньої прози та соціально[1]побутової комедії в літературі. У своїх творах він порушував питання про високоморальні та етичні якості людини, акцентував на особливостях національного характеру, специфіці мислення, вірувань, звичаїв, побуту, на цінностях та ідеалах українців. Більш детальну інформацію про українського письменника буде представлено на сайті КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти» в розділі «Бібліотека».

29 листопада – 200 років від дня народження Матвія Симонова (літературний псевдонім – Матвій Номис, Білокопитенко Василь; 1823 – 1900), українського письменника, педагога, етнографа

Матвій Симонов – відомий етнограф, фольклорист, видавець. Учителював у Ніжинській і Немирівській гімназіях, був директором Лубенської чоловічої гімназії. Написав оповідання з народного життя: «Тітка Настя», «Дід Мина і баба Миниха», «Автобіографія Василя Петровича Білокопитенка», «Різдвяні свята». Цікавою є його праця «Українські приказки, прислів’я та ін. Збірники О. Марковича і других. Спорудив М. Номис». Гарні знання української мови й мовознавчі дослідження Матвія Номиса стали в нагоді під час створення словника української мови, над яким українські культурні та наукові діячі працювали майже протягом усієї другої половини ХІХ ст. Результатом цієї роботи було видання «Словника української мови» за редакцією Бориса Грінченка (1907 – 1909 рр.).

Кiлькiсть переглядiв: 6796

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.