Календар знаменних і пам’ятних дат
квітень 2023

1 квітня – День їстівної книги (Edible Book Day), або Міжнародний фестиваль їстівної книги

«Деякі книги потрібно спробувати, інші проковтнути, а є такі, що доводиться довго розжовувати й перетравлювати», – так стверджував англійський філософ XVI – XVII ст. Френсіс Бекон. Таке дивовижне свято, що відзначають у багатьох країнах світу, з’явилось у 2000 році. Дата його проведення обрана на честь дня народження французького кулінара Жана Антельм Бриль-Саварена (1755 – 1826), який написав знаменитий трактат «Фізіологія смаку». У цей день влаштовуються різноманітні конкурси з їстівними книгами, завдяки яким можна як насолодитися дивовижним виглядом страви, так і скуштувати її. Також визначено спеціальні номінації «книжкових страв», відповідно до яких нагороджують кулінарів: «Найбільш креативна», «Найменш їстівна», «Найкращий смак», «Найкраща дитяча книга», «Найкращий роман» і т. п. Найбільш висока мета цього Фестивалю – привернути увагу до книжкової справи, письменництва, читання. Він об’єднує письменників, видавців, ілюстраторів, кулінарів, бібліотекарів і всіх поціновувачів книг.

1 квітня – 215 років від дня народження Миколи Васильовича Гоголя

(1809 – 1852), українського письменника, критика, публіциста Микола Гоголь є носієм, символом і виразником української культури та національної самосвідомості, представником філософії романтизму, основоположником реалізму, дослідником і знавцем всесвітньої історії, історії України, міфології, географії, мистецтва та культури античності. Автор історикопедагогічних статей («Про викладання загальної історії», «Думки про географію», «Освіта»), збірника літературознавчих і мистецтвознавчих статей «Арабески», збірників повістей «Вечори на хуторі поблизу Диканьки» (у 2 ч.), «Миргород», повісті «Тарас Бульба», комедії «Ревізор», поеми-роману «Мертві душі» та ін. Неповторно зображена митцем чарівність української ночі, української природи, українських самобутніх звичаїв і традицій. Поширену інформацію про письменника буде представлено на сайті КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти» в розділі «Бібліотека».

2 квітня – Міжнародний день дитячої книги

Це чудове свято відзначають щорічно в усьому світі з 1967 року з ініціативи та за ухвалою Міжнародної ради з дитячої книги (IBBY – The International Board on Books for Young People) – некомерційної організації, що вже багато років поспіль займається літературою для дітей та юнацтва. Метою свята є популяризація дитячої книги та читання, що підкреслює величезне значення книги в духовному й інтелектуальному розвитку нових поколінь. Зазвичай до цього дня в багатьох країнах проводять тиждень дитячої та юнацької книги. «Дайте нашим дітям книги, і ви дасте їм крила» – ці слова належать німецькій письменниці, авторці творів для дітей і активній громадській діячці Еллі Лепман, яка була засновницею Міжнародної ради з дитячої книги. Також їй належить ідея організації Премії імені Ганса Крістіана Андерсена (1956) – міжнародної премії, яку вручають за видатний внесок у дитячу літературу найкращим письменникам і художникам-ілюстраторам дитячої книги. Лауреатів премії оголошують один раз на два роки та вручають її із золотою медаллю

2 квітня, у день народження видатного данського казкаря.

Ця премія є найпрестижнішою міжнародною нагородою, тому часто її називають «Малою Нобелівською премією для дитячої літератури». Лауреатами премії Андерсена стали такі видатні дитячі письменники: Елінор Фарджон, Астрід Ліндґрен, Еріх Кестнер, Туве Янссон, Джанні Родарі, Марія Ґріпе, Крістіне Нестлінґер, Анні Шмідт, Кетрін Патерсон, Девід Альмонд та ін. Серед українських письменників – Богдан Чалий (1973 р., за поему-казку «Барвінок і Весна») і Всеволод Нестайко (1979 р., за книгу «Тореадори з Васюківки»). Поширену інформацію до Міжнародного дня дитячої книги буде представлено на сайті КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти» в розділі «Бібліотека».

2 квітня – Всесвітній день поширення інформації про аутизм (World Autism Awareness Day)

Цей день відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН від 18 грудня 2007 року (Резолюція № 62/139). Традиційно в усіх країнах 2 квітня проходять акції та флешмоби, метою яких є звернути увагу на цю проблему. Це один із семи офіційних днів ООН, присвячених охороні здоров’я. За даними ВООЗ, з аутизмом народжується кожна сота дитина у світі. Блакитний колір і пазли є символами цього дня. Міжнародна акція «Light It Up Blue» («Засвіти блакитним світлом») проводиться в рамках цього дня в усьому світі з 2008 року. Аутизм – це дуже різні особливості, розлади аутистичного спектру (РАС), з якими людина народжується та живе все життя. Його неможливо набути внаслідок дії зовнішніх чинників, неможливо вилікувати, але за допомогою психологічного втручання можна покращити комунікативні та соціальні навички таких людей. Чим раніше батьки й лікарі визначають, що в дитини розлади аутистичного спектру, тим більше позитивних результатів можна досягти в покращенні якості її життя. Довідник «Без бар’єрів», створений за ініціативою Олени Зеленської, наводить поради щодо спілкування з людьми з РАС. Поширення інформації про аутизм допоможе сім’ям, у яких народжуються такі діти, правильно їх виховувати.

2 квітня – 120 років від дня народження Сержа (Сергія Михайловича) Лифаря (1904 – 1986), артиста балету, хореографа, балетмейстера, педагога, теоретика балетного мистецтва

Серж Лифар відомий світу як французький хореограф, один із найвидатніших балетних танцівників ХХ століття: сучасники називали його «богом танцю», «добрим генієм балету». Але народився він і провів юність у передмісті Києва. Заслуга його в тому, що фактично відродив французький балет, його репертуар, трупу, його школу та славу після смерті тодішніх зірок балету. Лифар був засновником Академії танцю при «Гранд-Опера», ректором Інституту хореографії та Університету танцю Парижа, професором Вищої школи музики, почесним президентом Національної ради танцю при ЮНЕСКО. У Франції він став реформатором балету, основоположником нового напряму в цьому мистецтві – неокласицизму. «Ікар» – один із найвідоміших балетів того часу, який є своєрідним уособленням його самого. За життя Серж Лифар отримав багато відзнак від різних держав, був кавалером найвищих нагород Франції. Але він завжди залишався українцем у душі, про що свідчать його слова: «Навіть прекрасний, блискучий Париж не зміг примусити мене, киянина, забути мій широкий, величавий Дніпро».

3 квітня – Всесвітній день водних тварин World Aquatic Animal Day (WAAD)

Уперше це щорічне свято відбулось у 2020 році. Метою його визначено поширення інформації про диких тварин, які мешкають у воді чи поблизу неї (це не тільки риби, восьминоги, корали, кити та дельфіни, а й полярні ведмеді, пінгвіни, земноводні та морські птахи). Жахлива статистика: щорічно лише від пластикових відходів гине 100 млн морських тварин, а 100 тисяч – від заплутування в сітках і відходах. За загальними оцінками, в океанах нашої планети знаходиться 5,25 трлн одиниць пластикових відходів. Ідея цього Всесвітнього дня полягає в роз’ясненні та зрозумінні загрози, з якою стикаються водні тварини, в утилізації, зменшенні та скороченні використання пластмас і виробів із поліетилену в повсякденному житті, в очищенні берегів від пластикових пляшок, поліетиленових пакетів, іншого сміття.

4 квітня – День створення НАТО

У 1949 році в США було створено міжнародний військово-політичний союз задля стабільності та безпеки. Північно-атлантичний Альянс веде демократичну політику, що побудована на мирному розв’язанні конфліктів, дотриманні прав і свободи.

4 квітня – Міжнародний день бродячих тварин

Щорічно 4 квітня у світі відзначають важливе свято на захист тварин, яке ініційоване для того, щоб проявити співчуття, турботу, ужити заходів для бродячих тварин, щоб полегшити їх становище. Метою цього дня є привернення уваги суспільства до проблеми безпритульних тварин, піклування про них, сприяння зменшенню кількості бродячих собак і кішок методом стерилізації, розвитку притулків для тварин, заохочення людей узяти з вулиці таку тваринку. Також він спрямований на боротьбу проти жорстокого способу винищення та вилову бродячих тварин, неякісної роботи притулків для них.

4 квітня – Міжнародний день просвіти з питань мінної небезпеки та допомоги в діяльності, що пов’язана з розмінуванням

Цей день проголошено на рівні Генеральної Асамблеї ООН 8 грудня 2005 року (резолюція від 8.12.2005 № А/RES/60/97) з метою привернення уваги людства до проблеми мінної загрози, перешкодити використанню державами мін і подібних вибухових пристроїв, покращення поінформованості суспільства з цього питання, пошуку методів їхнього знищення на території держав, організації навчання з мінної безпеки. Сьогодні Україна вважається однією з найбільш постраждалих від мін країною.

4 квітня – 130 років із дня народження Дмитра Івановича Чижевського (1894 –1977), українського та європейського науковця-енциклопедиста, видатного філософа, культуролога, лінгвіста, літературознавця

Дмитро Чижевський – відомий дослідник історії культури, української та слов’янської літератур, релігійної думки й слов’янської духовності. У 1921 році Київський університет запросив його на посаду доцента філософії. Але він був заарештований. Чудом уникнувши розстрілу, емігрував до Німеччини. Викладає в Українському педагогічному інституті ім. М. Драгоманова в Празі, а з 1929 року стає професором Українського Вільного університету в Мюнхені. У 1932 році його запрошують викладати в Галле. З вересня 1949 року – професор Гарвардського університету, у 1956 році очолює інститут славістики Гейдельберзького університету. Із 1962 року – дійсний член Гейдельберзької Академії наук (Німеччина), а незабаром і Хорватської Академії наук у Загребі, Почесний професор Кельнського університету. Виступав із лекціями в багатьох університетах інших європейських країн. Автор понад 1000 наукових праць, із яких близько 200 присвячено Україні, зокрема «Історія української літератури», «Нариси з історії філософії на Україні», «Філософія Г. С. Сковороди», «Українське літературне бароко». У 1997 році Національна академія наук України заснувала «Премію імені Д. І. Чижевського» за видатні наукові роботи в галузі філософських наук.

5 квітня – Міжнародний день моральності (International Day of Conscience) Починаючи з 2020 року, 5 квітня відзначають Міжнародний день моральності відповідно до рішення Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй від 25 липня 2019 року (A/ RES/ 73/329). Саме в цей день була підписана Резолюція, у якій зазначено, що моральні цінності є базою всіх міжнародно-правових актів. Лише в суспільстві, де поважаються та дотримуються основні моральні принципи, люди можуть відчувати себе захищеними й щасливими. Тому ООН закликала всі держави, організації та структури приєднатися до щорічного святкування 5 квітня Міжнародного дня моральності.

6 квітня – Міжнародний день спорту на благо розвитку та миру (International Day of Sport for Development and Peace)

Спорт на благо миру й розвитку – ключове формулювання нової події, оскільки підкреслює необхідність цього виду людської діяльності для суспільства й держави. Свято було запроваджене на Генеральній Асамблеї ООН 23 серпня 2013 року (Резолюція № А/RES/67/296). Саме 6 квітня 1894 року в Афінах розпочалися I Олімпійські ігри. Атлетів прославляли та вшановували так само, як філософів і поетів. Мета свята – звернути увагу держав на важливість спорту та спортивних змагань для розвитку людства, а найголовніше – для створення мирних відносин. Спортивна активність – це запорука здоров’я та добробуту, а об’єднання різних націй навколо спортивних подій сприяє миру на нашій планеті. Багато українських спортсменів захищають сьогодні свою країну від російського агресора, виявляючи героїзм і стійкість, фізичну й духовну міць. Україна щороку долучається до відзначення цього Міжнародного дня, стверджуючи, що спорт має величезну силу для сприяння об’єднанню людей заради миру, дружби й розвитку.

6 квітня – 135 років від дня народження Івана Панасовича Соколянського (1889 – 1960), українського педагога, організатора освіти

Іван Панасович Соколянський відомий як фахівець із проблем спеціальної педагогіки, засновник тифлосурдопедагогіки України, психолог, кандидат педагогічних наук, один із організаторів, а згодом керівник Українського науководослідного інституту педагогіки в Харкові, перший директор Харківського інституту дефектології, декан факультету соціального виховання Харківського інституту народної освіти, професор Харківського медичного інституту. Також викладав сурдопедагогіку в Київському інституті народної освіти. Автор праць із сурдопедагогіки й тифлопедагогіки: «Про так зване читання з губ глухонімих», «Формування особистості при відсутності зорових і слухових вражень», «Засвоєння сліпоглухонімою дитиною граматичної будови словесної мови», «Про метод навчання глухонімих усного мовлення», «Навчання і виховання сліпоглухонімих». Методологічна основа його праць – природничо-наукова концепція розвитку педагогічної науки. Результати своїх експериментальних досліджень учений оприлюднював у педагогічній пресі, найчастіше в журналі «Український вісник експериментальної педагогіки та рефлексології»; був одним з ініціаторів його створення, членом редколегії, активним дописувачем.

7 квітня – Всесвітній день здоров’я (World Health Day)

Свято започатковано в 1950 році, а датою обрано день прийняття Статуту Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) у 1948 році. Метою Дня здоров’я є наголошення на важливості здоров’я в нашому житті, залучення людства до вирішення фізичних і ментальних проблем, підвищення поінформованості про різноманітні захворювання, надання рекомендацій щодо поліпшення самопочуття та стану здоров’я, переконання у значенні здорового способу життя. Щорічно ВООЗ традиційно присвячує це свято конкретній темі, проводить відповідні заходи 7 квітня та ще тривалий час після. Членство у ВООЗ мають 194 держави, які спільно працюють над зміцненням здоров’я своїх громадян. Україна відчула особливу підтримку цієї організації в сучасних умовах російської агресії: гуманітарна допомога у вигляді десятків машин «швидкої», величезної кількості ліків; наші медичні працівники обмінюються досвідом із колегами з усього світу.

8 квітня – 150 років від дня народження Михайла Андрійовича Коссака (1874 – 1938), українського композитора, диригента, музикознавця

Михайло Коссак – автор відомих романсів, маршів, п’єс для скрипки, обробок народних пісень. У 1909 році він став одним із організаторів запису українських народних пісень, творів Семена Гулака-Артемовського та Миколи Лисенка на платівки. Працював на посаді диригента в Києві в театрі Миколи Садовського, який його запросив, потім у Театрі музичної комедії, а в 1921 – у Кам’янецьПодільському театрі й одночасно вчителем співів і музики в музичній школі. У 1925 році Михайла Коссака призначили завідувачем лабораторії музичновокального мистецтва Кам’янець-Подільського інституту народної освіти. Але в роки репресій його заарештували й засудили до розстрілу. Творча спадщина митця: інструментовка опери «Роксолана» Дениса Січинського, музика до багатьох вистав; разом із режисером Йосипом Стадником уперше на українській сцені поставили «Продану наречену» Бедржиха Сметани, «Гальку» Станіслава Монюшка, «Енея на мандрівці» Ярослава Лопатинського, «Фауста» Шарля Гуно, «Кармен» Жоржа Бізе, «Мадам Батерфляй» Джакомо Пуччіні, «Травіату» Джузеппе Верді.

11 квітня – Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів (International Day of liberation of the Nazi concentration camps)

Цю дату встановлено згідно з рішенням Генеральної Асамблеї ООН в пам’ять про інтернаціональне повстання в’язнів найбільшого концтабору Бухенвальд проти нацистів, яке відбулося цього дня в 1945 році. Після цього хвиля звільнень досягла інших концтаборів. За роки Другої світової війни гітлерівці створили 14 тисяч концентраційних таборів, де знищили понад 11 мільйонів людей, серед яких кожна п’ята людина – це дитина. Понад 20 мільйонів людей із 30 країн світу пройшли через ці табори смерті. Близько двох мільйонів дітей не дожили до визволення. Тому метою цього Міжнародного дня є вшанування колишніх в’язнів за їх мужність і стійкість, сміливі вчинки та пам’яті загиблих, покладання квітів до могил і місць поховання жертв фашизму.

12 квітня – Міжнародний день безпритульних дітей (International Day for Street Children)

Започатковано цей Міжнародний день у 2011 році, щоб привернути увагу до проблеми порушення прав вуличних дітей, підвищення обізнаності щодо експлуатації дитячої праці, забезпечення доступу до різних послуг і надання можливостей розвитку безпритульним дітям. Проблема зосереджена навколо неповнолітніх дітей, які через певні обставини стали вихованцями вулиці. Тому світова спільнота має докласти максимум зусиль до реалізації прав дитини.

12 квітня – Міжнародний день польоту людини в космос.

День працівників ракетно-космічної галузі України Цей Міжнародний день (International Day of Human Space Flight) започаткувала 7 квітня 2011 року Організація Об’єднаних Націй (рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/65/271) на честь 50-ї річниці польоту людини в космічний простір (1961 року). Саме в цей день була відкрита епоха пілотованих космічних польотів. Генеральним конструктором корабля був українець Сергій Корольов. Перший космонавт незалежної України – Леонід Каденюк. В Україні цей день відзначається як День працівників ракетно-космічної галузі України.

14 квітня – День добрих справ

Це Міжнародне свято, яке відзначають другої неділі квітня, об’єднує волонтерів із понад 100 країн. Мета цього дня – робити добрі вчинки на благо планети та інших людей. Кожна людина має можливість зробити щось корисне, щоб змінити світ на краще. Уперше День добрих справ відзначили в Ізраїлі у 2007 році. Ініціювала його відома ізраїльська меценатка Шарі Арісон, яка зазначила, що це свято щедрих дарів, до якого можуть приєднатися як окремі люди, так і загалом організації. У 2019 році до цієї традиції долучились і громадяни України з волонтерського руху Volunteer Community Ukraine (Об’єднання волонтерів України). Центри цієї організації розміщені по всій території України, вони щодня розв’язують важливі соціальні проблеми й допомагають тим, хто цього потребує.

15 квітня – Міжнародний день екологічних знань

Розвиток освіти у сфері екології – одне з першочергових завдань Організації Об’єднаних Націй. Організаторами цього свята стали учасники Конференції ООН (1992 рік, Бразилія, Ріо-де-Жанейро), які вперше підняли питання щодо ролі екологічної освіти для сталого розвитку та виживання людства. Основна мета його проведення – просування екологічних знань і формування екологічної культури населення, інформування про стан навколишнього середовища, виховання та підготовка громадян, які вміють мислити екологічно. У цей день висвітлюються статистичні дані про сучасний стан навколишнього середовища, про дії щодо розв’язання важливих екологічних проблем, громадськість інформують про те, що відбувається в галузі екологічної безпеки як у межах конкретної країни, так і загалом у світі. В Україні День екологічних знань відзначається з 1996 року за ініціативи громадських природоохоронних організацій. У Концепції екологічної освіти України зазначено: «…екологічна освіта протягом 3-го тисячоліття стала необхідною складовою гармонійного, екологічно безперервного розвитку». Екологічна просвіта й виховання є одним із пріоритетних напрямів роботи загальноосвітніх установ, оскільки саме від екологічної культури підростаючого покоління залежить майбутнє всієї планети. 15 квітня – Всесвітній день мистецтва (World Art Day) Подію започаткувала Організація Об’єднаних Націй (2012) у день народження відомого митця Леонарда да Вінчі. Метою Дня є привернення уваги людей до важливості творчості й мистецтва в нашому житті, залучення до ознайомлення з творчим надбанням талановитих діячів.

15 квітня – Міжнародний день культури

Саме цього дня в 1935 році у Вашингтоні представниками 21 країни було підписано міжнародний договір «Про охорону художніх і наукових закладів та історичних пам’яток», відомого в міжнародно-правовій практиці як Пакт Реріха. У Пакті містяться загальні принципові положення про захист культурних цінностей та повагу, яку їм слід надавати.

16 квітня – 180 років від дня народження Анатоля Франса (1844 – 1924), французького письменника У 1921 році Анатоль Франс став лауреатом Нобелівської премії в галузі літератури. У рішенні Нобелівського комітету підкреслювалося, що премія присуджується «за блискучі літературні досягнення, позначені шляхетністю та строгістю стилю, чутливістю людини з великою душею, зворушливою ясністю та достеменним французьким темпераментом». Через усю свою творчість Анатоль Франс проніс пристрасну любов до книг і знань, створив цілу галерею образів бібліофілів, людей науки, знавців культури минулого. Його герой суттєво відрізняється від героїв Золя та Мопассана – це людина, яка живе переважно інтелектуальним життям. Найвидатнішим українським перекладачем Анатоля Франса був Валер’ян Підмогильний, який переклав багатотомне видання його творів (Харків, Київ, 1930–1932; на жаль, із запланованих 25 томів вийшло лише 8), романи, повісті й оповідання, зокрема «Повстання янголів», «Таїс», «Корчма королеви», «Сорочка».

18 квітня – Міжнародний день пам’яток та історичних місць

Цей День спрямований на підвищення обізнаності громадськості з різноманіттям культурної спадщини, її вразливістю та необхідністю ефективних зусиль заради збереження для подальших поколінь. Унаслідок дій країни-агресора на території нашої держави зруйновані численні пам’ятки архітектури: церкви, мечеті, синагоги, театри, пам’ятники, бібліотеки, музеї, понівечені цілі міста. Руйнування об’єктів культурної спадщини є воєнним злочином за Гаазькою конвенцією 1954 року. Наразі триває збір доказів злочинів рф проти української культурної спадщини.

18 квітня – 170 років із дня народження Миколи Сумцова (1854–1922), фольклориста, етнографа, літературознавця, громадського діяча Микола Сумцов – відомий український фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, доктор філологічних наук, професор, один із перших академіків Української академії наук, член-кореспондент Чеської академії наук, дійсний член Наукового товариства імені Шевченка у Львові, завідувач етнографічного музею Харківського університету, директор Музею Слобідської України (нині – Харківський історичний музей), один із фундаторів Харківської громадської бібліотеки та Харківської «Просвіти». Чітка й послідовна громадянська та політична позиція, любов до всього українського – мови, культури, літератури, український патріотизм, висока внутрішня моральність, порядність та інтелігентність – усе це призвело до того, що на ім’я професора Сумцова було накладено негласне табу: його праці зберігались у спецфондах, не перевидавалися, навіть покликатися на них без критики було заборонено. У всіх своїх наукових працях, особливо з історії України та української культури, він виступав послідовним українським патріотом. Це був той час, коли саме Харків був духовною столицею українського національно-визвольного руху й у столиці Слобожанщини працювало багато українських учених, які генерували ідею українського національного культурного відродження. Микола Сумцов – автор історико-етнографічної розвідки «Слобожане», збірки етнографічних етюдів «Культурні переживания», педагогічної праці «Про самоосвіту», шкільних підручників «Географія України», «Хрестоматія по українському письменництву» (у 2 т.).

19 квітня – День поезії та творчого мислення

Цей День об’єднує творчих особистостей та нагадує суспільству про важливість духовного, поетичного, незвичайного й уявного в нашому житті. Люди з творчим мисленням здатні до нетипових рішень, до бачення явищ, проблем, предметів під особливим кутом. Такі особистості сприймають світ за допомогою творчої уяви, що дає їм змогу продукувати оригінальні ідеї. Творче мислення неможливе без високого інтелекту, широкого кругозору, власного досвіду, відкритості новим знанням. Пишаємося, що взірцем надзвичайно творчої особистості Слобожанщини є професор нашої Академії Ярещенко Артур Петрович, відомий учений, мовознавець, автор 260 наукових, науково-популярних праць, навчальних посібників, методичних розробок, серед яких 30 монографій. Лауреат літературної премії імені гетьмана Мазепи в номінації «Публіцистика», Почесний член Харківської письменницької організації Національної спілки письменників України.

20 квітня – Міжнародний день китайської мови

Свято засноване Організацією Об’єднаних Націй у 2010 році для багатомовності та культурного різноманіття, а також для сприяння рівноправному використанню всіх шести офіційних мов ООН на честь Цан Цзе – основоположника китайської писемності.

20 квітня – День вдячності волонтерам

Волонтерський рух виник у Франції в 1920 році, коли молодь організувала добровільне відновлення зруйнованих ферм під час Першої світової війни. Волонтерством одразу зацікавились інші країни, у 90-х роках ХХ століття воно дійшло до України. Сьогодні волонтери активно допомагають українській армії, під обстрілами везуть найнеобхідніше на передову. Метою цього Дня є привернення уваги до волонтерської діяльності, подяка волонтерам за їх відважність, доброту, безкорисливість і щиру допомогу армії, а також усім, хто опинився в скрутному становищі.

20 квітня – День навколишнього середовища

Щоб спонукати людей до розуміння екологічних проблем, залучення до активних дій щодо збереження природи, в Україні, відповідно до Указу Президента України від 06.08.1998. № 855/98, щороку третьої суботи квітня відзначають День навколишнього середовища, або День довкілля. У цей день висаджують дерева, квіти, прибирають сміття, очищують водойми та проводять інші корисні заходи.

21 квітня – Всесвітній день творчості та інноваційної діяльності

Свято з’явилось у 2002 році. Організація Об’єднаних Націй проголосила його Міжнародним днем (Резолюція від 27.04.2017 № А/RES/71/284) у 2017 році. Мета його проведення – збільшення обізнаності суспільства щодо необхідності творчого підходу до розв’язання проблем і важливості інновацій для всебічного суспільного розвитку, залучення до креативного мислення, генерування творчих ідей і позитиву.

22 квітня – Міжнародний день Матері-Землі

Свято проводиться під егідою ООН (Резолюція від 22.04.2009 № А/RES/63/278). Мета організації заходів у цей день – акцентувати увагу всіх, що Земля – наша Матінка та Годувальниця, спільний дім для всього людства, у якому створені дивовижні умови, що дозволяють отримувати радість і насолоду від життя. Але, на жаль, не всі усвідомлюють той факт, наскільки позитивно чи негативно кожен із нас впливає на стан планети, і саме тому не можна поспоживацькому ставитися до всіх її ресурсів.

22 квітня – 300 років від дня народження Іммануїла Канта (1724 – 1804), німецького філософа

Іммануїл Кант відомий як основоположник німецької класичної філософії, ректор Кенігсберзького університету. Автор статті «Педагогіка», а також низки праць: «Загальна природна історія і теорія неба», «Критика чистого розуму», «Критика практичного розуму», «Антропологія з прагматичної точки зору».

23 квітня – Всесвітній день книги й авторського права

Щоб підкреслити важливе значення книг, письменників, їх авторські права, ЮНЕСКО в 1995 році проголошено Всесвітній день книг і авторського права, який відзначається щорічно 23 квітня (за рішенням Генеральної Асамблеї ООН A/RES/63/278).

23 квітня – Міжнародний день англійської мови. Міжнародний день іспанської мови

З метою святкування багатомовності та культурного різноманіття, а також для сприяння рівноправному використанню всіх шести офіційних мов ООН засновані ці свята у 2010 році. Дата обрана на честь дати народження славетного англійського драматурга, національного символу Англії – Вільяма Шекспіра та вшанування дня пам’яті класика світової літератури Мігеля Сервантеса.

23 квітня – 460 років від дня народження Вільяма Шекспіра (1564 – 1616), англійського драматурга, гуманіста доби Відродження

Вільям Шекспір – автор комедій («Приборкання норовливої», «Сон літньої ночі», «Багато галасу даремно»), соціально-філософських трагедій («Ромео і Джульєтта», «Гамлет», «Отелло», «Король Лір»), античних трагедій («Антоній і Клеопатра», «Коріолан»), історичних драм-хронік («Річард ІІІ», «Король Джон», «Генріх ІV»), у яких відображено життя середньовічної Англії.

23 квітня – Всеукраїнський день психолога

Цей день має за мету закликати всіх подякувати психологам за їхню старанну, нелегку й дуже корисну працю, оскільки духовне здоров’я не менш важливе за фізичне. Майже всі фізичні захворювання викликані нездоровим станом нервової системи.

24 квітня – Міжнародний день мультилатералізму та дипломатії за мир

Подію започатковано Організацією Об’єднаних Націй (резолюція A/RES/73/127) з метою вшанування та підтримки міжнародних зусиль, спрямованих на досягнення миру й стабільності у світі. Цей день є нагадуванням про важливість спільної праці країн для розв’язання глобальних проблем, зокрема таких: конфлікти, бідність, зміни клімату тощо.

25 квітня – Міжнародний день дівчат в інформаційно-комунікаційних технологіях (International Girls in ICT Day)

Кожного четвертого четверга квітня світ відзначає Міжнародний день дівчат в інформаційно-комунікаційних технологіях. За результатами досліджень, у багатьох випадках саме гендерні стереотипи зупиняють дівчат у виборі технічних спеціальностей: недостатньо впевненості в собі та у власних силах. Мета свята – заохочувати й розширювати можливості дівчаток і молодих жінок для навчання та кар’єри в інформаційно-комунікаційних технологіях.

26 квітня – Міжнародний день пам’яті про Чорнобильську катастрофу. День Чорнобильської трагедії 26 квітня 1986 року Чорнобильська АЕС стала символом найбільшої в історії людства техногенної катастрофи та символом мужності, самопожертви й жертовності тисяч українців заради життя майбутніх поколінь. Наслідки катастрофи залишаються й донині предметом обговорення світової наукової спільноти. За Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) цю аварію класифікували за найвищим (сьомим) рівнем небезпеки. У грудні 2016 року Генеральна Асамблея ООН проголосила 26 квітня Міжнародним днем пам’яті про Чорнобильську катастрофу (рішення A/RES/71/125).

26 квітня – Всесвітній день інтелектуальної власності

У вересні 2000 року Генеральна Асамблея Всесвітньої організації інтелектуальної власності (WIPO) затвердила це свято, що сприяє охороні та розвиткові інтелектуальної власності в усьому світі. Мета його проведення – підкреслити значення інновацій у повсякденному житті людини та в удосконаленні суспільства. Патенти, товарні знаки, авторське право й суміжні права як результати творчості та знань є потужними інструментами сприяння економічному й культурному розвитку.

27 квітня – Міжнародний день скульптури

Щорічно в останню суботу квітня світ відзначає молоде творче свято, започатковане у 2015 році Міжнародним центром скульптур. Метою його є поінформованість суспільства щодо мистецтва скульптури, її витворів, звернення уваги на вагомість скульптури для людства.

28 квітня – Всесвітній день охорони праці. День охорони праці в Україні. Міжнародний день пам’яті всіх жертв праці День охорони праці, установлений в Україні Указом Президента України «Про День охорони праці» (від 18 серпня 2006 р. № 685/2006), відзначається щорічно

28 квітня – у Всесвітній день охорони праці.

Мета його проведення: привернення уваги суспільства, органів державної влади, суб’єктів господарювання до питань охорони праці; запобігання нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; ушанування пам’яті людей, які втратили життя на своєму робочому місці.

28 квітня – День читання великої поезії

Це чудове свято прийшло до нас із США – весь квітень у цій країні присвячується поезії. Вважається, що поезія була попередницею письменності: давні перекази, легенди, билини дійшли до наших часів саме в поетичній формі. В Україні в цей день також проводять святкові заходи: творчі поетичні конкурси, тематичні вечори, присвячені поезії, пізнавальні програми, уроки літератури рідного краю з читанням віршів і ознайомленням із біографією поетів, зустрічі з майстрами слова, презентації творчості поетів інших країн.

29 квітня – Міжнародний день танцю

Це всесвітнє свято танцю створене Танцювальним комітетом Міжнародного театрального інституту, головним партнером виконавського мистецтва ЮНЕСКО. Подія відбувається щороку в день народження французького балетмейстера ЖанаЖоржа Новера (1727 – 1810), творця сучасного балету. День об’єднує всі напрями хореографічного мистецтва, а різні народи можуть спілкуватися між собою за допомогою однієї мови – мови танців.

29 квітня – Всеукраїнський день футболу

Саме в цей день, 29 квітня 1992 року, свій дебютний матч зіграла національна збірна України. Відтоді дата 29 квітня відзначається як Всеукраїнський день футболу, що нагадує про історичне минуле та шлях, який пройшов футбол України за три десятиліття.

29 квітня – 100 років від дня народження Ганни Черінь (справжнє – Галина Грибінська) (1924 – 2016), української письменниці

Як письменниця Ганна Черінь сформувалася за кордоном, куди потрапила ще в юному віці. Вона є авторкою понад 40 книг: поетичних збірок («Крещендо», «Чорнозем», «Вагонетки», «Небесні вірші», «Держава», «Декада» та ін.), віршованого роману «Слова» (1980), творів для дітей («Братик і сестричка», «Листування», «Пригоди української книжки», «Щоденник школярки Мілочки», «Українська кров», «Українські діти»), пройнятих великою любов’ю до України. З мандрів світом Ганна Черінь привезла багато яскравих вражень, на основі яких написала цікаві подорожні нариси («Їдьмо зі мною»,1965, «Знову їдьмо зі мною»,1990) про життя та побут, про культуру народів Гаваїв, Фіджі, Нової Зеландії, Мексики , Австралії, Японії, Китаю. При бібліотеці Чиказького університету очолила відділ обміну із закордонними бібліотеками, зібрала велику колекцію україністики, намагалася встановити обмін книжками з українськими бібліотеками.