Поради батькам:

Часто за нескінченим потоком справ ми не звертаємо уваги на найдорожче, що в нас є – на наших дітей. А вони так потребують уваги!

Одного разу у дитини запитали чого тобі найбільше хочеться? Я хочу захворіти. Чому?

Коли я хворіла, мама сиділа біля мене, розмовляла, розповідала казки, читала книжки. Мені було так добре!

Порада 1

Не забувайте приділяти увагу повсякденному спілкуванню з дитиною. І тоді колись почуєте: «Дякую тобі, мамо, за твою науку. Колисала ти мене, колиши й онуку».

Порада 2

Намагайтесь говорити спокійно і доброзичливо. Не зловживайте словами: «повинен», «треба». Не забувайте казати дітям «дякую», «вибач», адже вони вчаться того, чого їх навчають. Якщо дитина зростає у докорах, вона починає жити з почуттям провини.

У батьків відносини із навчальним закладом часто бувають складні. За усі роки навчання дитини багато з них так і не можуть переступити через страх відвідування батьківських зборів, «індивідуальної консультації», на яку періодично запрошують учителі…

Начальний заклад не завжди може задовольнити всі запити батьків. Зрозуміло також, що умови в ній залишають бажати кращого. І все ж … Якщо подивитися на ситуацію інакше: що залежить від вас, батьків? Як ви будуєте свої відносини з начальним закладом?

  • Не вимагайте від навчального закладу більше, ніж він може вам дати. Навчальний заклад – це частина життя дитини. Потурбуйтеся про те, щоб ваша дитина жила цікавим життям і після навчального закладу, тоді можливо учнівські невдачі не будуть такі руйнівні для її особистості.
  • Вчителі – як і всі люди – різні. Не узагальнюйте і не переносьте свої незадоволення на весь колектив навчального закладу. Напевне серед педагогів є ті, з ким ви обов’язково знайдете спільну мову.
  • Під час виникнення неприємної ситуації, пов’язаної з вашою дитиною, запам’ятайте, будь ласка, що ви єдина людина, яка здатна виявити моральну підтримку. Ваше завдання у навчальному закладі проявити й обговорити ситуацію з педагогом або адміністрацією школи.
  • Приходячи до навчального закладу, обов’язково просіть вести діалог на основі конкретних фактів, а не особистих вражень. Враження можуть бути дуже суб’єктивні, не варто покладатися лише на них. Постарайтеся отримати різнобічну інформацію про життя дитини й аналізуйте її самі.
  • Спробуйте також зрозуміти не тільки особливості поведінки вашої дитини в групі, але й загальну атмосферу учбового закладу. Будь – які вчинки дітей обов’язково пов’язані з соціальним контекстом, у якому вона розвивається. Не поспішайте робити висновки похапцем, не зрозумівши причини її поведінки.
  • Намагайтеся регулярно відвідувати батьківські збори. Якщо є можливість, попросіть класного керівника повідомити план зборів і їхню тривалість.
  • На самих зборах піднімайте питання загального характеру, важливі для усіх. Усі проблеми, пов’язані з вашою дитиною, найкраще обговорювати під час індивідуальної бесіди з учителем. Правильно буде вибрати для цієї бесіди спеціальний час, оскільки після зборів повноцінна розмова може не вийти, якісь нюанси залишаються нез’ясованими.
  • Подумайте, чим би ви могли допомогти навчальному закладу або конкретному вчителеві? Не завжди ця допомога мусить виражатися у матеріальній підтримці. Можливо, ви володієте якоюсь цінною інформацією, чи ви могли б дати консультацію з питань, пов’язаних із вашою професійною діяльністю, а можливо, ви можете допомогти школі в тиражуванні навчальних матеріалів, забезпеченні комп’ютерними програмами?
  • І останнє. Для того, щоб навчити дитину необхідним соціальним навичкам, батьки повинні не тільки розповідати про них, але й демонструвати на практиці. Подумайте, будь ласка, як бачить ваша дитина ваші ділові та особисті стосунки з учителями? Чи погодилися б ви, щоб вона будувала стосунки з іншими людьми, користуючись вашою моделюю? Якщо так – то вас можна тільки привітати. Якщо ні – у вас ще є час, щоб щось змінити.

Тема: Доброта, жорстокість, толерантність

Мета: ознайомити дітей з поняттями «доброта», «жорстокість», «толерантність». Розвивати вміння творити добро, усувати прояви жорстокості в своїй поведінці. Виховувати чуйне ставлення до людей всього навколишнього світу.

Хід: Людина приходить в світ для добра. Вона наділена розумом тому може багато чому навчитися, здатна творити сама свою долю. Але для того щоб бути господарем власної долі. Їй потрібно з дитинства багато працювати над собою, гартувати вволю, характер, набувати добрих звичок, вдосконалювати дух і тіло, виробляти різні вміння і навички. Щоб жити в цьому складному багатогранному світі треба багато чого навчитись. Знати, вміти, а головне - бути доброю і мудрою людиною. Сьогодні ми поговоримо про жорстокість і доброту. Ці поняття дуже важливі в людському житті, і вони можуть відіграти вирішальну роль у людській долі.Запитання:- Як ви гадаєте, що таке доброта? У чому вона виявляється?- Як ви ставитесь до тих людей , котрі з вами добрі, лагідні та щирі?- Як ви відчували на собі доброту? Наведіть приклади.- Як ви гадаєте, що таке жорстокість? У чому вона виявляється?- Наведіть приклади прояву жорстокості, що їх ви зустрічали у житті або відчували на собі.- Чи хотіли б ви жити з жорстокими людьми або просто зустрітися з ними? Чому?- Якими б ви хотіли бути у цьому житті добрими чи жорстокими ? Чому?- Хто з вас відчував доброту у своєму серці? Що ви для цього робите?- Який вчинок можна назвати жорстоким? - Бачу ви розумієте що таке доброта і жорстокість. Тому давайте поговоримо про те як не стати жорстоким, а вирости добрим, чуйним,співчутливим до чужого горя.Давайте розглянемо такий випадок: ти дуже давно мріяв мати вдома маленького песика, який би слухався тебе, виконував різні команди. І ось твоя мрія здійснилася. І ось почались напружень дні . Песик не тільки грається і перевертається, а ще й скавучить, плаче за мамою, відмовляється їсти те, що ти пропонуєш, а чим нагодувати його ти не знаєш, а ще за ним треба прибирати. Тобі не хочеться , мама з татом сварять тебе. Мама наполягає на тому, щоб вигнати пса з квартири і постійно так робить, коли тебе немає вдома. Ти у відчаї. Усе це так набридло й поїздка кудись нагодилась. От ти виносиш з хати пса і залишаєш його подалі від дому. Серце трохи стискається, але поїздка куда як важливіша і ти вибираєш її. А песик? Він маленький беззахисний… Тепер у нього немає ні мама, ні господаря, який би турбувався про нього, а він сам безпорадний. Що ж йому залишається робити? Ти поїдеш з батьками відпочивати, вони дбатимуть про те щоб ти радів і насолоджувався життям. А в цей час твій чотириногий друг шукає їжу на смітниках, його може в цей час розривають бродячі пси. Їх так само хтось викинув, бо не хотів доглядати, не хотів бруднити біленьких ручок…Погляньте, діти, навколо себе скільки таких песиків і котиків у вашому дворі. Адже це великий гріх кидати напризволяще беззахисну тварину. Однак є і такі тварини. Які загубилися і шукають своїх господарів, є такі що потрапили у біду і не можуть самі собі допомогти.Зараз ми з вами намалюємо свого домашнього улюбленця – песика чи котика, мишку чи морську свинку.Байдужа людина може пройти повз людину. Яка потрапила в біду. А що буде, якщо ти потрапиш в біду і в ту мить тобі ні хто не допоможе?Ти про це подумав? От ти лежиш зі зламаною ногою не можеш поворухнутися від болю. А поряд проходять люди і не звертають на тебе ніякої уваги. Звичайно, у нашому суспільстві ще є багато добрих людей, які допоможуть у разі біди. А як би ви вчинили? Пам`ятайте діти жорстоким своє серце зробити легко, лише варто декілька разів зробити зло, а далі це стає звичкою. Люди з жорстоким серцем здатні на злочин. Вони, не вагаючись, вбивають грабують. Але будь-який злочин карається. Рано чи пізно жорстоку людину карають за її злочин.А тепер поміркуймо разом , кому краще у світі жити: доброму чи злому? Щоб ваше серце було добрим, а не жорстоким, то не чиніть зла. Допоможіть, чим зможете, і не проходьте повз нужденного. І немає різниці людина це чи тварина, всі ми хочемо тепла і ласки, любові і захисту. Отож поспішайте творити добро. Якщо ви ні чим не можете допомогти , то поспівчувайте, не смійтеся з чужої біди, не робіть ще більшого зла тому, хто і так попав у біду.А ще є люди, що їм не байдужа доля дітей, які залишилися без батьківського піклування, і тепер вони не мають ні дому ні сім`ї. Ці діти живуть у жахливих умовах, не навчаються в школі,часто голодні, мерзнуть в холодну пору року. Прикро що вони долучаються до злочинного світу, Серця їхні черствіють. Ці діти вже зараз здатні на різні злочини. Але є люди, які допомагають їм. Вони їх годують, приносять теплий одяг, створюють будинки, в яких ці діти могли б поїсти, виспатись, зайнятися якоюсь корисною справою.Поспішайте робити добро, вчіться співчувати. Нехай у вашому серці завжди живуть велика любов і доброта, щирість і співчуття, людяність і щедрість.Учень 1: Не лінуйтесь робити добра, Лише зла не бажайте нікому,Бо воно, як велика гораСтане вам на шляхові земному.І заступить навколишній світ,Зробить серце жорстоким, холодним.Ви з любов`ю живіть з юних літ,будьте чуйним веселим і добрим.Учень 2:І старайтесь робити доброДень і ніч і кожну хвилину.Щоб серденько, як сонце, цвілоЦе доброю робить людину!Учень 3:Хай душа буде світлою в васЙ промениться завжди добротою.Йдіть робити добро! В добрий час!І живіть в цьому світі з красою!

Будьте в міру вимогливими:

•виправляйте;

•реагуйте на недоліки;

•хваліть за мінімум — карайте за максимум.

Примітка: інколи вмійте і «не побачити».

- Прибери лікті зі столу! Підніми голову, вона в тебе не глиняна!

- Не плямкай!

- Як ти їси, дивитись гидко!

- А хто за тебе «дякую» скаже!

Як говорив стародавній мислитель Сенека, «нелегко привести до добра повчанням, а легко прикладом».

То ж будьмо прикладом своїм дітям у всьому. Бо «блаженні ті батьки, чиє доброчесне життя є прикладом доброзичливості для дітей, зразком виправлення і правилом благих дій».

Порада

Дуже важливою умовою є дотримання принципу погодженості у вихованні, одностайності у вимогах до дітей. Слушними, на наш погляд, є зразки народної мудрості:

•Коли батько каже «так», а мати — «сяк», росте дитина як будяк.

•Біда тому дворові, де курка кричить, а півень мовчить.

Порада

Піклуйтесь про щасливу долю свого дитяти.

Відразу в кожного на думці — придбати і передати у спадок солідне майно. «Та, якщо вони не вміють благочестиво поводитися, — вчить Святий отець Іван Злотоустий, — воно недовго протримається у них, вони його розтринькають, воно загине разом з його господарями».

Знайте, батьки, — найкращий спадок для дітей не золото та маєтки, а гарне виховання і навчання. Для переконливості пропонуємо давню притчу, в якій закладена саме ця ідея.

«Якщо ти даси своєму синові одну рибину, то він буде ситий один день, якщо даси дві — то два дні, три рибини — три дні... Але коли ти навчиш його ловити рибу, працювати, то він буде ситий протягом усього свого життя. Отже, — продовжує Святий отець, — учіть дітей бути благочестивими володарями своїх пристрастей, багатими в добродіяннях і не очікуйте від Бога ніякої милості, якщо не виконаєте свого обов'язку». А слова видатного педагога К. Ушинського про те, що «коли бажаєш вихованцеві щастя, треба виховувати його не для щастя, а для праці життя», слугують цілком логічним підтвердженням всього зазначеного вище.

Порада

Матері, привчайте своїх доньок до охайності, чистоти і краси зовнішньої. Знайте, що в народі доньок порівнюють з їхніми мамами за приказкою: «Який кущ, така й калина, яка мати, така й дитина».

Порада

Обов'язок батька — виховати в сина мужність, бо вона є головним показником зрілості юнака.

У своєму «Повчанні...» Володимир Мономах, описуючи власні пригоди, мав на меті продемонструвати молоді, що тільки постійними тренуваннями можна розвинути у юнаків такі вольові якості, як наполегливість, терпеливість, відвагу, рішучість і сміливість. Ось чому він ствердно заповідав: «Не боячись ні раті, ні од звіра, діло мужське робіте…»

Ви віддаєте дитину у перший клас?

Адаптація дитини до школи, природно, залежить від рівня її самооцінки. Зміна обстановки, новий регламент життя- стрес для маленької людини. І взаємини з батьками можуть або допомогти подолати цей стрес, або посилити його.

У школі світ дитини значно розширюється, для неї стають більш важливими цінності, що поділяються однолітками, і оцінки, що виносяться вчителями й іншими дорослими.Тому дорослі повинні якнайчастіше підкреслювати, що дитина вже чомусь навчилася або ще може навчитися. не треба фіксувати увагу на невмінні.

У школі дитина змушена сама відповідати за всі свої дії. Тут вона одразу ж стає об`єктом оцінювання. Протягом одного дня, проведеного в школі, дитина піддається систематичній і безупинній оцінці, неодноразово, навіть проти власного бажання, потрапляє в ситкацію суперництва. Такі ситуації виникають на кожнім кроці, тому що школяр постійно виконує які-небудь завдання і порівнює себе з іншими. І хоча кожна дитина ще до школи так чи інакше відчувала радість успіху або гіркоту невдачі іпридбала відповідний досвід, тільки в школі її досягнення і невдачі набувають офіційного характеру. І дитина змушена прийняти дух цього оцінного підходу, що відтепер буде супроводжувати її все життя. Тому, віддаючи дитину до школи, кожен дорослий повинен подумати про свої власні страхи і визначити, що може очикувати його і дитину, як доведеться на це реагувати і що насправді є найбільш важливим - оцінка чи стан дитини?

ТАКТОВНІСТЬ У ВИХОВАННІ

Такт у вихованні- почуття міри стосовно дітей, підхід, який відповідає їх душевному і фізичному стану, віковим і індивідуальним особливостям, який враховує конкретні умови й обставини. Такт означає розумну батьківську любов, у якій чуйність і увага поєднуються з вимогливістю. Свій вплив на дітей батьки здійснюють таким чином, щоб не принижувати їхньої гідності і не сковувати самостійності.

У батьків часом не вистачає терпіння розібратися в обставинах. Наприклад, вони не враховують,що захоплена грою дитина не може з повною увагою заглибитися в заняття.Вони прикрикують на неї, виражають незадоволення, ображають. У поведінці дітей, почуття переважають над нерозвиненою ще волею. Цю особливість дитячої психіки треба враховувати і по можливості уникати крутих поворотів, привчати й переконувати робити так, щоб вчинки і дії, яких домагаються від дитини дорослі, зрештою були вмотивовані її власним бажанням.

Переоцінюючи свої сили і досвід, діти часто зіштовхуються з невдачами. Це не біда, і не треба заважати нормальному розвитку їхньої ініціативи й енергії. Але дуже важливо вчасно підбадьорити, підкреслити успіхи, заохотити старанність. Неприпустимі глузування, іронізування і докори, якщо є промахи. Грубість і безтактність з боку дорослих породжують у характері дитини недовірливість, упертість, пасивність і невпевненість у собі.

Батьки всіляко підтримують прагнення дитини до самостійності, дають їй можливість випробувати свої сили в подоланні труднощів, пережити радість власних перемог і тим самим зміцнити волю і свідомість. І, навпаки, постійна опіка з боку батьків, підхід до дитини як до маленької ображають її, стримують її активність, викликають конфлікти.

Коли дитина йде до школи, навчанню як головній справі підкоряється весь уклад її життя. Довільна увага, уміння змусити себе зосереджено слухати і працювати ще слабко розвинуті. Нелегко дитині звикнути до зміни середовища і до вимог вихователів і вчителів. Тепер чуйність і такт особливо необхідні. і якщо в такій важкій справі, як навчання, батьки будуть уважними друзями, з якими діти діляться своїми шкільними враженнями, радощами і прикрощами, це духовно зблизить їх з батьками. Доброзичливий, дружній тон, довіра батьків до дитини викликають у неї відповідну прихильність, чуйність, прагнення виконати вимоги старших. Такі стосунки в родині попереджають винекнення труднощів і конфліктів тоді, коли діти стануть підлітками.(М.Г. Коляда)


10 речей, яких ви можете навчити своїх дітей, щоб підвищити їхню безпеку у Web


Internet може бути прекрасним місцем для навчання дітей, їхніх розваг, спілкування зі шкільними друзями або просто місцем, де вони можуть розслабитися чи досліджувати щось. Але так само, як і в реальному світі, Всесвітня павутина може бути небезпечною для дітей. Перш ніж ви дозволите своїй дитині виходити в онлайн без вашого нагляду, переконайтеся, що ви встановили набір правил, дотримуватися яких ви усі погоджуєтесь.

Якщо ви не знаєте з чого почати, ось кілька ідей стосовно того, що варто обговорити з вашими дітьми, щоб навчити їх користуватися Internet більш безпечно.
1.
Заохочуйте свою дитину ділитися своїм досвідом Internet. Насолоджуйтеся Internet разом із своїми дітьми.

2.
Вчіть своїх дітей довіряти своїм інстинктам. Якщо щось в онлайні примушує їх нервувати, вони мають вам про це повідомляти.

3.
Якщо ваші діти відвідують чат-кімнати, використовують програми обміну миттєвими повідомленнями (EN), грають в онлайнові відеоігри або роблять щось інше в Internet, для чого вимагається ім'я користувача, за яким його можна було б ідентифікувати, допоможіть їм вибрати таке ім'я й перевірте, щоб воно не відображало ніякої персональної інформації про них.

4.
Наполягайте на тому, щоб ваші діти ніколи не давали своєї адреси, номера телефону або іншої персональної інформації, включаючи інформацію про те, в яку школу вони ходять або де їм подобається гратися.

5.
Посніть своїм дітям, що різниця між правильним і неправильним така ж сама в Internet, і в реальному житті.

6.
Поясніть своїм дітям, як виявляти повагу до інших в онлайні. Переконайтеся, що вони знають, що правила гарної поведінки не міняються лише тому, що вони знаходяться за комп'ютером.

7.
Наполягайте на тому, щоб ваші діти поважали власність інших в онлайні. Поясніть їм, що створення незаконних копій творів інших людей — музики, відеоігор, програм — це все рівно, що крадіжка товару в магазині.

8.
Скажіть своїм дітям, щоб вони ніколи не зустрічалися зі своїми онлайновими друзями особисто. Поясніть їм, що онлайнові друзі можуть бути не тими, за кого вони себе видають.

9.
Поясніть своїм дітям, що не все, що вони читають або бачать в онлайні є правдою. Заохочуйте їх запитувати про це, якщо вони в чомусь не впевнені.

10.
Контролюйте те, що роблять ваші діти в онлайні, за допомогою просунутих програм Internet. Батьківський контроль може допомогти фільтрувати шкідливий вміст, здійснювати моніторинг сайтів, які відвідують ваші діти та з'ясовувати, що вони там роблять.

Гарячі теми

На старт, увага, грати: Дізнайтеся, як зробити відеоігри безпечними та веселими

Азартні ігри в Internet і ваші діти

10 речей, яких ви можете навчити своїх дітей, що підвищить їхню безпеку у Web

Як допомогти дітям відрізняти факти від чиїхось власних думок в Internet

Підказки про безпечну роботу з електронними журналами для батьків і дітей

Використання сімейних контрактів для того, щоб захистити ваших дітей в онлайні

Найбільш розповсюдженні запитання: діти та Web

Вивчіть онлайновий сленг для допомоги у захисті ваших дітей

10 підказок про те, як поводитися з образниками в онлайнових відеоіграх

Онлайнові хижаки: що ви можете зробити, щоб мінімізувати цей ризик

Чи може розвиватися у дітей Internet-залежність?

4 шляхи запобігти онлайнове піратство вдома

Як допомогти дітям впоратися з матеріалами в Internet, що містять негативну інформацію


Якщо Вас цікавлять ці питання Ви легко знайдете відповіді на www.onlandia.org.ua

Як уникнути помилок, працюючи з учнями початкової школи над виконанням домашніх завдань?

Пам’ятка для батьків

1. Виховувати звичку виконувати домашнi завдання систематично.

2. Починати виконувати завдання можна вже через 1,5 - 2 години пiсля шкiльних занять. Оптимальний час — з 15.00 до 17.00.

3. Привчати дитину сiдати до роботи без нагадувань.

4. Навчити дитину користуватися годинником. Показати, як за годинником робити перерви (10 - 15 хв) для активного вiдпочинку i знову сiдати до роботи. Усе це дитина має виконувати незалежно вiд того, можете ви їй придiлити увагу чи нi.

5. Навчити дитину спочатку складати орiєнтовний план майбутнiх дiй, радитися з вами та обговорювати, як виконати завдання, а потiм самостiйно братися до роботи.

6. Навчити видiляти головне й другорядне, умiти зосередитись на головному.

7. Не забувати нагадувати учневi повторити правила, якi вивчали на уроках.

8. Виховувати у дитини самоконтроль, самоаналiз та самооцiнювання. Найпростiший спосiб — порiвняння сьогоднiшнього рiвня виконання з учорашнiм. Акцентувати увагу навiть на незначних перемогах, щоб дитина помiчала їх і намагалася досягати бiльших результатiв.

9. Не порiвнювати результати навчання своєї дитини з результатами iнших дiтей, а тiльки з її власними!

10. Не забувати вiдзначити стараннiсть дитини. Не створювати “хронiчний дефiцит похвал” через те, що дитина одержує нижчий бал замiсть очiкуваного високого.

11. На початку навчального року корисно контролювати, як дитина виконує домашнi завдання. Перевіряти, чи правильно вона зрозумiла пройдений матерiал. У І семестрi краще це робити щовечора, а у ІІ — контроль можна зменшити до 2 - 3 разiв на тиждень.

12. Перевiряти — не значить “робити замiсть”: нiколи не пiдказуйте дитинi готових рiшень.

Примiтка. Пам’ятайте, що телевiзор — ворог № 1 успiшного навчання. Не потрiбно вмикати його ранiше, нiж будугь виконанi усi завдання. Якщо дитина дивиться телевiзор пiд час денного вiдпочинку, то їй буде важко зосередитися. Бажано дозволяти дивитися тiльки дитячi передачi.

Піклуйтесь про безпеку своєї дитини!


Перелік тематичних бесід з дітьми впродовж року:
І. Правила дорожнього руху

1. Організація дорожнього руху. Правосторонній, односторонній, двосторонній рух. Правила безпеки під час переходу вулиці. Наземний, надземний, підземний переходи. (Вересень)

2. Типи перехресть (регульовані, нерегульовані). Правила переходу дороги на перехрестях. (Вересень)

3. Правила переходу вулиці після висадки з транспорту. (Жовтень)

4. Дорожні знаки (Листопад)

5. Дорожні розмітки (Грудень)

6. Рух за сигналами регулювальника Січень)

7. Пасажир в автомобілі (Лютий)

8. Основні види ДТП. Поведінка у разі ДТП. (Березень)

9. Безпека руху велосипедиста (Квітень)

10. Підсумкове заняття з ПДР. (Травень)

ІІ. Правила протипожежної безпеки

1. Вогонь – друг, вогонь – ворог. Причини виникнення пожеж, їх наслідки.(Вересень)

2. Діти під час виникнення пожежі у багатоповерховому будинку, власному будинку. Способи захисту органів дихання від чадного газу.(Жовтень)

3. Правила експлуатації побутових нагрівальних, електричних та газових приладів. (Листопад)

4. Пожежонебезпечні речовини та матеріали. Протипожежна безпека при поводженні з синтетичними, горючими, легкозаймистими матеріалами та речовинами.(Грудень)

5. Пожежонебезпечні об’єкти. Новорічні свята: новорічні ялинки, електричні гірлянди; небезпека використання відкритого вогню (свічки, бенгальські вогні тощо) (Грудень)

6. Правила протипожежної безпеки у вашому домі. Гасіння пожежі в квартирі на початковій стадії загоряння. Правила поводження під час пожежі. (Січень)

7. Запобігання виникненню пожеж від електричного струму та правила гасіння таких пожеж. Дії учнів у випадку пожежі. (Лютий)

8. Домедична допомога постраждалим від пожеж. Шкідливість і небезпечність куріння. (Березень)

9. Основні правила протипожежної безпеки під час відпочинку в лісі. (Квітень)

10. Підсумкове заняття. Протипожежна безпека. (Травень)

ІІІ. Запобігання отруєнь

1. Поширення отруєння грибами, рослинами та їх насінням. Профілактика харчових отруєнь. (Жовтень)

2. Запобігання отруєнь хімічними речовинами. (Травень)

IV. Правила безпеки при користуванні газом

1. Загальні відомості про природний та зріджений газ. (Жовтень)

2. Правила безпечного користування побутовими газовими приладами. (Грудень)

3. Дії населення у разі виявлення запаху газу. (Січень)

4. Ознаки отруєння. Запобігання отруєння чадним газом. Домедична допомога у разі отруєнь. (Березень)

V. Правила безпеки з вибухонебезпечними предметами

1. Види боєприпасів, методи їх розпізнання. Небезпечні предмети (знахідки) та дії у разі їх виявлення. (Вересень)

2. Правила поводження з ВНП, невизначеними предметами та речовинами. (Жовтень)

3. Запобігання дитячого травматизму від ВНП побутового призначення: пріоритетні засоби, горючі та легкозаймисті речовини. (Грудень)

4. Вогнепальна зброя – не забава. Небезпечність виготовлення та випробування вибухових пакетів. (Березень)

5. Заходи з безпеки під час збирання металевого брухту. Правила дії під час виявлення ВНП. (Квітень)

6. Підсумкова бесіда. Обережність дітей під час літніх канікул – запорука життя та здоров’я. (Травень)

VI. Правила безпеки на воді

1. Уміння триматися на воді – запорука безпеки. Особливості купання у морі, річці, ставку. (Вересень)

2. Допомога утопаючому. Рятувальні прийоми та засоби надання першої допомоги потерпілому.(Листопад)

3. Правила поведінки на кризі. Надання допомоги потерпілому на воді взимку. (Грудень)

4. Правила безпечної поведінки на воді та біля води. (Березень)

5. Дія води на організм людини. Як правильно купатися. (Травень)

VII. Правила безпеки у користуванні електроприладами, при поводженні з джерелами електроструму

1. Поняття про джерела струму, їх небезпечність для життя та здоров’я людини. (Листопад)

2. Правила поводження з побутовими електроприладами: праскою, електроплиткою тощо. (Січень)

3. Правила поведінки у разі виявлення обірваного електричного дроту. (Квітень)

4. Правила поведінки поблизу електрощитової, лінії електропередач. (Травень)

Кiлькiсть переглядiв: 2744

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.