Соціальний педагог школи Ольга Володимирівна Швець

Соціальний педагог стає тією необхідною ланкою, яка поєднує дитину і соціум, оскільки, в сферу професійних обов’язків спеціаліста входить робота з дітьми, підлітками, молоддю та їх батьками.

МЕТА ДІЯЛЬНОСТІ:

- cтворення сприятливих умов для адаптації та соціалізації учнів, їх особистісного розвитку, попередження негативних явищ серед дітей за допомогою інтерактивних форм і методів роботи.

ЗАВДАННЯ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА:

- формувати в учнів уявлення про здоровий спосіб життя, сприяти збереженню психологічного, соціального і фізичного здоров'я
- створювати сприятливі умови для адаптації учнів у школі, розвитку їх здібностей, моральних якостей та соціальних компетенцій
- формувати моральну свідомість школярів, попереджувати правопорушення
- надавати комплексну соціально-педагогічну допомогу і підтримку учасникам навчально-виховного процессу.

ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОБЛЕМИ:

• використання тренінгів, рольових ігор, моделювання життєвих ситуацій у роботі з учнями;
• надання допомоги у вирішенні складних життєвих ситуацій учням та їх сім’ям;
• попередження негативного ставлення дорослих до дітей, допомога у вирішенні виниклих конфліктів між вчителями та учнями, батьками і дітьми тощо;
• забезпечення діагностики, корекції та консультування з соціально-педагогічної проблематики для дітей і сімей групи ризику.

Одним із найважливіших напрямків виховної роботи у школі є робота з пільговим контингентом.

Інформація по оформленню пільгових документів

Перелік документів для отримання пільг:

заява батьків для надання пільги,

довідка про статус (пільгова категорія),

ідентифікаційний код,

довідка про склад родини,

посвідчення що підтверджує статус дитини батьків.

Як вберегти дітей від негативного впливу соціальних мереж

У відповідь на діяльність небезпечних груп у соцмережах, які доводять дітей до самогубств, батьки повинні знати як вберегти дітей та куди слід звернутися по допомогу у такому випадку.

Батькам, щоб не допустити потрапляння дітей у такі групи, рекомендується

1. Приділяти більшу увагу психологічному стану дитини;

2. Перевіряти облікові записи дитини в соціальних мережах та групи, до яких входить акаунт, стежити за вмістом спілкування у приватних чатах;

3. Звертати увагу на коло спілкування дитини;

4. Намагатися зайняти вільний час дитини спортивними або культурними секціями;

5. Обов’язково контролювати, які фото- та відеофайли розміщені в гаджетах дитини;

6. Встановлювати функцію "батьківський контроль" на всіх гаджетах дитини.

Ідеально, щоб у родинах були стосунки близькості, які б давали відчуття опори, відчуття життя, відчуття свого місця в житті. Для формування прив'язаності і відчуття близькості потрібні дуже прості речі. Це наприклад просто подивитися трохи довше в очі один одному. Це трохи сповільнитися, створити сімейні ритуали, питати дітей не тільки про те, що вони "отримали в школі", а й про те, яка музика їм цікава, показувати їм що ми живі і розвиваємося.

Крім того, треба займатися вибудовуванням зв'язків у родині. Для дитини не очевидна наша любов. Варто відверто сказати дитині щось на кшталт: "Ти такий важливий для мене, мені так шкода, що я не завжди можу дати тобі підтримку, але повір мені: все, що я роблю, я роблю з любові до тебе. Іноді я помиляюся, але також з любові. Я дуже вірю у твій потенціал. Я вірю, що тебе і нас чекає щось дуже хороше". Можна звичайно казати не слово в слово, але це той посил, який має лунати від батьків.

Зазначимо, що найважливішими для кожної дитини є увага батьків і їхня турбота. Необхідно якнайчастіше проговорювати з дитиною її проблеми і ділитися думками.

При виявленні небезпечних груп самостійно потрібно негайно повідомляти до кіберполіції(https://www.cybercrime.gov.ua– цілодобово), телефон гарячої лінії(044) 374-37-21(з 8:45 до 19:30 в робочі дні) або звертатися до адміністрації соцмережі, у якій було виявлено групу.

Секрети успіху

- Рости в собі гідного сина чи доньку своєї країни.

- Поважай працю людей, зростай працьовитим.

- Цінуй свій колектив, дотримуйся принципу «Один за всіх, всі за одного».

- Оволодівай знаннями, і вони допоможуть тобі.

- Будь ввічливим, принось людям радість. Пам’ятай, зроблене людиною добро неодмінно повернеться до неї добром.

- Приймай людей такими, якими вони є.

- Будь ввічливим, доброзичливим, оптимістом.

- Позбався від шкідливих звичок.

- Знай себе, суди про себе об’єктивно.

- Знай точно, чого хочеш досягти. Тільки наполеглива, терпляча і розсудлива людина має шанси перемогти всі труднощі і успішно

- досягти своєї мети

Як вирішувати конфлікти дітей у школі ?

Вам допоможе :https://childdevelop.com.ua/articles/conflict/325/

Співпраця вчителів та батьків заради дітей.

Як налагодити зв'язок між ними: https://life.pravda.com.ua/society/2018/08/8/232495/

Виховуємо дівчаток, виховуємо хлопчиків

(Психолого-педагогічні рекомендації щодо гендерного виховання.)

• Ніколи не забувайте, що перед вами не просто дитина, а хлопчик чи дівчинка з властивими їм особливостями сприйняття, мислення, емоцій. Виховувати, навчати і навіть любити їх треба по-різному. Але обов’язково – сильно.

• Ніколи не порівнюйте хлопчиків та дівчаток, не ставте одних за приклад іншим: вони різні, навіть за біологічним віком – дівчатка звичайно старші від своїх ровесників-хлопчиків.

• Не забувайте, що хлопчики і дівчатка по-різному бачать, чують, відчувають дотик, по-різному сприймають простір і орієнтуються в ньому, а головне – по-різному осмислюють усе, з чим стикаються у цьому світі. І вже, звичайно, не так, як ми дорослі.

• Пам’ятайте: коли жінка навчає та виховує хлопчиків, їй мало знадобиться свій дитячий досвід. Порівнювати себе у дитинстві з ними – неправильно.

Дорослі, якщо у вас проблема у спілкуванні з дитиною, якщо ви не розумієте один одного, не поспішайте звинувачувати в цьому її.

• Не перестарайтеся, вимагаючи від хлопчиків акуратності і старанності у виконанні вашого завдання.

• Намагайтеся вибирати такі, завдання хлопчикам, які б містили момент пошуку, що потребує кмітливості. Не треба заздалегідь розповідати і показувати, що і як робити. Варто підштовхнути дитину до того, щоб вона сама знайшла принцип розв’язання, нехай навіть припустившись помилок.

• З дівчатками, якщо їм важко, треба разом, до початку роботи, розібрати принцип виконання завдання, що і як треба зробити. Водночас їх треба поступово вчити діяти самостійно, а не тільки за заздалегідь відомими схемами, підштовхувати до пошуку власних варіантів розв’язку незнайомих, нетипових задач.

• Не забувайте показувати, а не тільки розповідати. Особливо це важливо для хлопчиків.

• Ніколи не сваріть дитину образливими словами за нездатність щось зрозуміти або зробити, дивлячись на неї з висоти власного авторитету. Це зараз вона знає і вміє менше за вас. Настане час, і, принаймні, в якихось галузях вона знатиме і вмітиме більше. А якщо тоді вона повторить ті самі слова, що їй зараз ви?

Пам’ятайте, що ми часто недооцінюємо емоційну чутливість і тривожність хлопчиків.

• Якщо вам треба насварити дівчинку, не поспішайте висловлювати своє ставлення до неї – бурхлива емоційна реакція заважає їй зрозуміти, за що її сварять. Спочатку з’ясуйте, у чому її помилка.

• Сварячи хлопчика, викладіть коротко й точно, чим ви не задоволені, тому що він довго не зможе утримувати емоційне напруження. Його мозок ніби відключить слуховий канал і дитина перестане вас слухати і чути.

• Перш ніж сварити дитину за невміння, спробуйте з’ясувати природу труднощів.

• Знайте, що дівчатка можуть вередувати, здавалося б, без причини або без значного приводу через утому. Хлопчики в цьому випадку виснажуються інтелектуально. Дорікати їм за це не тільки марно, а й аморально.

• Майте на увазі, що дорослий, який сварить дитину за те, що вона чогось не знає або не вміє, подібний до лікаря, який сварить людину за те що вона, захворіла.

• Постарайтеся, щоб головним для вас стало навіть не стільки навчити чогось, скільки зробити так, щоб дитина захотіла навчитися, не втратила інтересу до навчання, відчула смак пізнання нового, невідомого.

• Пам’ятайте, що для дитини чогось не вміти, щось не знати – це нормальний стан речей. На те вона й дитина. Цим не можна дорікати. Соромно самовдоволено демонструвати перед дитиною свою перевагу в знаннях.

• Дитина не повинна панічно боятися помилитися. Неможливо навчитися чогось, не помиляючись. Намагайтеся не виробити в неї страху перед помилкою. Почуття страху – поганий порадник. Воно придушує ініціативу, бажання вчитися, радість життя і пізнання.

• Ви не ідеал, а значить, не зразок наслідування в усьому і завжди. Тому не змушуйте дитину бути схожою на вас.

• Визнайте за дитиною право на індивідуальність, право бути іншою.

• Для успішного навчання ми маємо перетворити свої вимоги на бажання дитини.

• Запам’ятайте: маленькі діти не бувають ледачими. "Лінощі" дитини – сигнал вашої безпорадності у педагогічній діяльності, в обраній вами методиці роботи з дитиною.

ДИТЯЧЕ ПИТАННЯ

Булінг у школі: чому діти цькують дітей і що з цим робити

https://www.the-village.com.ua/village/children/children/263143-buling-u-shkoli-chomu-diti-tskuyut-ditey-i-scho-z-tsim-robiti

За цим посиланням Ви можете зрозуміти, чому це відбувається і як допомогти дитині

Соціально педагогічна робота з неблагополучною сім'єю

Основні поняття та напрямки діяльності соціального педагога:

https://pidruchniki.com/73063/sotsiologiya/sotsialna_robota_neblagopoluchnoyu_simyeyu

Робота соціального педагога з батьками та сім’ями в умовах Нової української школи

https://naurok.com.ua/robota-socialnogo-pedagoga-z-batkami-ta-sim-yami-v-umovah-novo-ukra-nsko-shkoli-65135.html

Залишайтеся вдома та бережіть себе!!!

Родинні традиції, свята , обряди та участь у них дітей.

Дізнайтеся про головне https://studfile.net/preview/5129672/page:21/

Якщо дитина загубилася. Що робити?

1. Стояти на місці.

Що ви відчуєте, якщо загубиться ваш малюк? Страх? Паніку? А що відчуватиме дитина? Теж страх. Дитині страшно з двох причин — спочатку, що мама сваритиметься та покарає, а потім через те, що вона не знає що робити, щоб знайти маму.

Дитина має діяти пасивно — стояти на місці.

Де ви будете шукати? Правильно, почнете повертатись назад, а якщо малюк стрімголов кинеться вас шукати, велика ймовірність, що це лише погіршить ситуацію і ви розминетеся.

2. Голосно кликати маму або тата.

Якщо малюк просто стоятиме мовчки, вам буде важче його знайти, але і плач навряд чи допоможе, адже діти плачуть однаково. Поясніть дитині, як важливо зберігати спокій та голосно кликати вас. Більш того, перехожі звернуть увагу на дитину, яка кличе батьків, і можуть допомогти. Але з незнайомцями треба бути обережним.

3. Звернутися по допомогу до людей у формі.

Діти здебільшого довірливі й можуть піти з незнайомцем, якщо той скаже, що відведе до мами. Говорити з дитиною про поведінку з чужаками потрібно постійно.

Не можна нікуди йти з незнайомими людьми, а от дяді або тьоті у формі можуть допомогти.

Саме з цієї причини не можна лякати дитину поліцією, «яка прийде і забере, якщо не слухатимешся / не з’їси кашу / не прибереш іграшки». Дитина має знати, що поліціянт - не злодій і не монстр з-під ліжка, що до нього можна звернутися по допомогу.

Крім поліції, можна звернутися до людей, які працюють поряд: у магазині, в аптеці або на вокзалі, в залежності від того, де малюк загубився.

Якщо дитина загубилася під час поїздки:

1. Якщо дитина вийшла на зупинці раніше батьків, вона має стояти на місці й чекати маму.

2. А якщо вийшла ситуація навпаки — мама вийшла, а дитина залишилась, то малюк має вийти на наступній зупинці й чекати, поки мама приїде за ним.

Більше інформації за посиланням: https://dityvmisti.ua/blog/5087-zagubylasia-dytyna-shcho-robyty/

Гарного дня!

Булінг у школі: чому діти цькують діт