/Files/images/Христос.jpg Ти запрошуєш на свій день народження трьох-п’ятьох, десять – це вже багато, друзів. Хтось арендує банкетну залу, де збираються сто і навіть більше запрошених. Відомі актори, співаки, композитори, письменники святкують у концертних приміщеннях, що вміщують тисячу а то і більше глядачів. Але у світі є тільки одна людина, чий день народження відзначає все людство. Це Іісус Христос.

З подіями Його народження, життя та смерті люди білш-менш знайомі. Але те, за що Він поклав Своє життя – Його Вчення, цікавить далеко не всіх. Давайте дуже стисло познайомимося хоча б з деякими Заповітами Великого Вчителя.

Тому, хто просить у тебе – дай, і від того, хто хоче позичити в тебе, не відвертайся.

Дивіться, не робіть милостині вашей перед людьми, щоб вони бачили вас. Хай ліва твоя рука не відає, що робить права, щоб милостиня твоя була потай.

Не збирайте собі скарбів на землі, де міль та іржа винищують, де злодії підкопують і крадуть; але збирайте собі скарби на небі, де ні моль, ні іржа не винищують, де вори не підкопують і не крадуть, бо де скарб ваш – там буде і серце ваше.

Не судить, да не судими будете, бо яким судом судите, таким будете судими, і якою мірою міряєте, такою і вам міряти будуть.

Не давайте святині псам і не сипте перли ваші перед свинями, щоб вони не розтоптали їх ногами своїми і, обернувшись, не розірвали вас.

І так у всьому, якщо бажаєте, щоб з вами так поводилися люди, так поводьтеся і ви з ними; бо в цьому закон і пророки.

Входіть тісними вратами,бо широкі врата і просторий путь, що веде в погибель, і багато йдуть ними, тому що тісна брама і вузький путь, що веде в життя, і небагато знаходять їх.

Ще чули ви, що сказано давніми: «Не порушуй клятви, но виконуй перед Господом клятви твої». А Я кажу вам: « Не клянись зовсім: ні небом, тому що воно Престол Божий, ні землею, тому що вона підніжжя ніг Його, ні головою твоєю не клянись, тому що не можеш жодного волоска зробити білим або чорним. І нехай буде слово ваше: да – да; ні – ні; а що зверх того, то від лукавого».

ОПОВІДІ ПРО ІСУСА

ЗІРКА

/Files/images/волхвы.jpg

Коли народився Іісус, у небі засвітилася зірка. Вона і вказувала дорогу трьом персидським волхвам (східним чародіям), що з далекої країни пішли шукати немовля. «Навіщо?», спитаєте ви. Поклонитися майбутньому Месії та Великому Вчителю? Не тільки. Треба було передати бідній сім’ї деякі кошти, бо на них чекала втеча в Єгипет від дітовбивці Ірода та блукання у чужих краях.

По ліку землі, не знаючи точного місця, йшли вони. Вказання Терафіма (Небесної Сили) вели їх. Якось вони отримали вказівку зупинитися на бідному постоялому дворі. Після вечері волхви помітили, що служниця зливає залишки молока у амфору. Вони сказали ій: «Не можна зберігати це». Вона ж відповіла: «Це не дя тебе, Господин, а для бідної жінки. Тут за стіною живе тесля, у нього нещодавно народився син».

Загасивши багаття, волхви поклали руки і спитали: «Куди нам йти далі?». І була відповідь: «Ближче близького, нижче нижчого, вище вищого». Не зрозумівши змісту, мовчки сиділи вони в темряві.

І раптом за стіною заплакала дитина,і відразу ж заспівала мати. А в пісні говорилося: «Нехай тебе люди вважають пахарем, но я знаю, синку, що ти цар. Хто ж, окрім тебе, взростить зерно найбільш тучне? Покличе Володар синка мого і скаже: «Тільки твоє зерно прикрасить бенкет Мій. Сядь зі мною, цар кращих зерен». Коли пісня закінчилася, почулися три улари в стелю, і волхви сказали: «Ми вранці підем туди».

Перед світанком вони вдягли кращі одежі, і попросили служницю провести їх через ясла до дитини. Ось за яслами маленьке житло, приліплене до скелі. Ось біля пічі жінка – і на руках – Він! Він простягнув до волхвів рученята, і на долоні був червоний знак. Вони поклали на нього кращий перл із тих, що принесли, і, попередивши матір про необхідність мандрів, негайно подалися назад.

Втеча до Єгипту

/Files/images/Втеча в Єгипет.jpg

Коли волхви пішли з Віфлеєму, попередивши Марію, Матір Іісуса, про необхідність скорих мандрів, батькові малюка Іосифу уві сні явився Янгол Господень і сказав: «Піднімись, візьми Немовля і Матір Його, негайно тікай до Єгипту, і будь там, доки я не скажу тобі, бо Ірод почне шукати маля, щоби його вбити».Іосіф відразу ж розбудив Матір з малюком і тієї ж ночі подався із сім’єю з Віфлеєму в Єгипет.

Хто такий Ірод? Що про нього розказує історична наука? Ірод І, або Великий був царем Іудеї з 37 року до нашої ери майже до початку І тисячоліття нової, або Християнської ери (помер в 4-му році до н.е.). Відзначається, що був він неймовірно властолюбивим та гіпертрофовано недовірливим і підозріливим. Він нещадно знищував усіх, в кому бачив суперників, навіть членів своєї родини.

В пам’яті минулих тисячоліть він залишився жахливим злодієм, що наказав вбити тисячи дітей у Віфлеємі. Наука відносить «побиття немовлят» до християнської міфології, Але пам’ять народна не збреше, а міфи і легенди часто виявляються точнішими за науку.

До Ірода ми ще повернемося, а зараз уявіть собі картину: пустеля, ніч,чорне небо, всіяне зірками; холодно, рятує лише накопичене за спекотний день тепло, що потроху віддає пісок. Скрізь темряву рухається, лишаючи сліди на піску, невелика група людей. Немолодий вже чоловік веде віслюка, на якому сидить юна матір з немовлям на руках. Це Іосиф, Діва Марія та маленький Іісус Христос.

Тиша пустелі сповнена не спокоєм, а загрозою. За скелею може причаїтися хижий звір, а зустріч із звірами у людській подобі – розбійниками, яких тут теж не мало, може позбавити не тільки майна, але і життя.

Оповідають, що так воно і сталося. Святе Сімейство стрілося з нелюдами, які б, напевно, пограбували і, скоріш за все, вбили їх, якби… Ви ж пам’ятаєте під чиїм наглядом та захистом перебувала сім’я? Сил Небесних та Янголів Господніх. Один з розбійників сказав товаришам не чіпати слабкого старця, беззахисну молоду матір та їх дивовижно прекрасну дитину. Він не був ватажком, але його послухали. Чому? Бо то говорив не він, а Янгол Господень через нього. Спитаєте, чому Янгол не діяв напряму, а через розбійника.? Бо не має права самотужки втручатися в події життя, дії та долі людей. Це повинні робити самі люди. Ви ж пам’ятаєте, що скарби, а, точніше, кошти, необхідні сім’ї для дороги в Єгипет і життя на чужині приніс не Янгол, а персидські волхви.

А тим часом Ірод, якому розповіли про народження у Віфлеємі Святої Дитини, яка повинна стати Царем, починає пошуки Іісуса і, звісно, не знаходить Його. Ірод боїться, що дитина, коли виросте, скине його з трону і займе його місце. Він не розуміє, що Іісус вже Цар, але Царствіє Його не на землі, а на Небі, і він прийшов, щоб наблизити людей до свого Царства, а Царство зробити ближчим та зрозумілішім для людей.

Тоді він веліть своїм воїнам йти у Віфлеєм і вбити всіх малюків до двох років, сподівачись, що між ними буде і Іісус. У жорстокого правителя і солдати відзначаються нелюдською жорстокістю.Вони увірваються у дома, шукають по всіх кутках, а коли знаходять дітей, яким, на їх погляд, немає ще двох років, безжалісно вбивають їх. Стогін та плач стоять у Віфлеємі, бо вбиті чотирнадцять тисяч малюків.

Людина відповідає за кожну свою думку та слово, за кожний вчинок, хоч яким малим би він не був. Це Божий Закон, і ніхто не в змозі порушити або обійти його. Безкарність, яку бачать люди на землі, уявна, бо неможливо прослідити кожний день життя злочинця або порушника людяності. І навіть, якщо вони доживають до старості без видимих страждань, смерть, або втрата тіла не позбавлять душу від суворої розплати.

Ірод був на вершині влади, тому відповідь за свої злочини, яку він поніс вже на землі, була бачима всіми. (Як відповідала душа, залишивши тіло, ми можемо лише здогадуватися). Все тіло Ірода вкрилося численними наривами, у яких роїлися черв’яки, що заживо пожирали царя. Так померла людина, чиє ім’я лишилося в віках символом злодійства.

І знову Янгол Господень явився уві сні Іосифу і сказав, щоб вони поверталися на землю ізраїльську. Святе Сімейство повернулося на Батьківщину і оселилося в Назареті, де у Іосифа був свій дім.

Хрещення Ісуса

/Files/images/Хрещення Ісуса.png

Коли Ісусу виповнилося 30 років, він вирішив хреститися і відправився на річку Іордан, де в той час хрестив народ чоловік, відомий як Іоанн Хреститель або Предтеча. Якщо ця подія більшості людей відома, то з життям Іоанна та суттю обряда хрещення знайомі далеко не всі, тому трохи докладніше розповімо про це.

Іоанн народився менш як за рік до народження Ісуса в сім’ї священика Захарії. Дружина Захарії Єлізвета та Мати Ісуса Марія були родичками. Народженню Іоанна передувало Небесне Знамення: Захарії у храмі, де він правив службу, з’явився Янгол і сказав: «Бог почув твою молитву і дружина твоя Єлізавета народить тобі сина, якого ти назвеш Іоанном. (Слід сказати, що Захарія і його дружина були людьми вже дуже похилого віку). Він буде велик перед Господом. Не буде пити вина і ніякого хмільного напою, Духа Святого сповниться ще від чрева матері. Багатьох із синів ізраїлевих наверне він до Господа Бога. Як пророк Ілія буде він ревний і дужий. Найбільш розбещені та вперті послухаються його та виправляться. Він підготує людей до прийняття Господа».

І дійсно, Іоанн був благочестивою та святою людиною. Він відправився у пустелю до річки Іордан, де оселився в печері. Їв він лише акрід та дикий мед. (Акріди – це різновид сарани, схожий на мух). Носив найгрубішу одежу з жорсткого верблюжого волосу, підперезувався кожаним ременем.

Бог звелів Іоанну проповідувати, що Христос вже народився і невдовзі Сам почне вчити людей. Іоанн ходив по селах та містечках і волав до людей та благав їх: «Покайтесь, бо прийшло Царство Небесне. Згадайте гріхи свої, пожалкуйте, що ви досі недобре жили, не слухали Бога, не любили та ображали ближніх. Просіть у Мілосердного Бога прощення, виправляйтесь. Не можна лишатися такими грішниками, бо вже прийшов Хрістос». Тому Іоанн і зветься Предтечею Хріста, бо прийшов трохи раніше і вказав на Нього людям.

Як хрестив Іоанн? Люлина входила в ріку, Іоанн клав ій на голову руку, нахиляв чоловіка і він всім тілом і з головою занурювався у воду. Але цей обряд не винахід Іоанна. Слово «хрещення» походить від давньогрецького слова, що означає занурювання і не має нічого спільного з поняттям «хрест». Обливання або занурювання у воду практикували більшість народів давнини: халдеї, фінікійці, єгиптяни, індійці, почасти греки та римляни.

Коли ви забруднились, то вдаєтесь до води. Це щодо тіла. Але ж і душа брудниться і хворіє. І тут на допомогу теж приходить вода, цілющі властивості якої відомі з давен-давен, але і досі не вивчені до кінця. Науковці дослідили, що у День Хрещення вся вода – джерельна, колодязна, річкова, озерна, водопровідна змінює свій склад на іонному рівні, може зберігатися роками і посилює свої цілющі властивості, але пояснити цей феномен не можуть.

Людина, яка хоча б раз на день обливається холодною водою з цеберка, позбавляється від багатьох хвороб, а ще від більшого числа набуває імунітет. Це підтверджено як вилікувавшимися людьми, так і лікарями, які обстежували їх. Не потрібно чекати хрещенської води, підходить будь яка природна, чим холодніша, тим краще.

Зрозуміло, що суть хрещення – не миття тіла, а очищення душі, яка з допомогою Хрестителя з’єднується з Богом або Вищими Небесними Силами. Коли Ісус вийшов із води, над Ним розверзлося Небо і Дух Святий у вигляді білого голуба зійшов на Нього.

Коли Іоанн побачив Ісуса, то сказав: «Мені слід хреститися від Тебе, а Ти хочеш, щоби я хрестив тебе».На що Ісус відповів: «Не утримувай. Лишимо все, як є».

«Істинно кажу вам: з поміж народжених жонами не з’являвся (святий), більший за Іоанна Хрестителя». Так сказав Сам Спаситель роду людського, якому судилося прожити на землі ще три роки.

Іоанн же прожив ще менше. Цар Ірод (син того Ірода-дітовбивці, який шукав Ісуса), кинув його у в’язницю, бо Хреститель нещадно викривав розбещеність, блуд та розпусту царя і його жінки Іродіади, яка перебігла до Ірода від його рідного брата Філіпа.

На дні народження Ірода Саломія, дочка Іродіади, так завзято танцювала, що призвела в екстаз царя, і він привселюдно сказав: «Проси у мене, все, що бажаєш». Дочка порадилися з матір’ю, а та, люто ненавидячи Іоанна, сказала, щоб вона вимагала голову Хрестителя. Цар побоявся втратити свій авторитет, і звелів відрубати Іоанну голову, яку і принесли на блюді Іродіаді.

Ви пам’ятаєте, якою страшною смертю сконав батько царя? (Попередня оповідь «Втеча до Єгипту»). А що сталося із цим сімейством? Послухайте. Саломія на річці Сікорис провалилася під кригу так, що на поверхні лишилася лише її голова. Крига, замерзаючи, стискала її шию, доки не відрізала голову від тіла. Голову Саломії на такому ж блюді, як і голову Іоанна принесли матері. Ірод та Іродіада впали в немилість у римського імператора Гая Калігули і були зіслані в Галлію, а звідти в Іспанію, де згідно з історичними відомостями або загинули під час землетрусу, або сконали у в’язниці, що в обох випадках не найкраще закінчення земного шляху.

Кiлькiсть переглядiв: 78

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.